«Е-е-е... Декларування?»

Головна засторога, до якої апелюють прихильники змін до Закону про протидію корупції, — публічність інформації про великі статки буде використано насамперед нечесними на руку людьми і призведе до зростання рівня злочинності, крадіжок, грабежів, випадків шантажу та інших нехороших справ. «Це намагання, враховуючи досвід і практику інших європейських країн, знайти адекватний баланс того, як при забезпеченні ефективності антикорупційної реформи також не знехтувати захистом персональних даних», — прокоментувала ситуацію віце-прем’єр iз питань європейської інтеграції Іванна Клімпуш-Цинцадзе. 

На захист персональних даних посилалися й автори поправок. Зокрема, Тетяна Донець пропонувала вилучити декларації чиновників із відкритого доступу й надавати її лише «за письмовою вимогою Національного агентства протидії корупції». Мустафа Найєм рекомендував у декларації про доходи вносити лише тих родичів, разом iз якими підзвітна особа проживала «не менше 183 днів на рік», а також вилучити з відкритого доступу інформацію про грошові кошти чиновників — готівку, банківські рахунки, позики та коштовності. Пропозиції Ігоря Гриніва зводилися до того, щоб вилучити з публічного доступу характеристику майна, дату вступу у власність, вартість майна на час його придбання, інформацію про вартість і розмір подарунків, ті ж грошові активи, а також інформацію про співвласників майна, якщо воно перебуває у спільній власності. Загалом же все зводилося до формули: ми декларуємо наші статки, але в нас має бути презумпція власника, тобто все, що досі «нажите непосильною працею», вже наше, а от із цього моменту ми зобов’язуємося жити по-новому і більше не красти.

Ці пропозиції обурили як громадських активістів, які в понеділок організували пікет біля під вікнами комітетів Верховної Ради з промовистим плакатом: «Депутати, ви уху їли?», так і самих народних депутатів. «Це відверте шахрайство, що ставить неможливі вимоги перед детективами НАБУ, які мають доводити факти незаконного збагачення родин клептократів, де часто все «переписують» на дружин. За такого формулювання і прокурор АТО Кулик, і голова Національної комісії з регулювання енергетики Вовк, у чиїх коханих за останні два роки з’явилося багато майна, можуть легко сказати: «А я минулого року прожив зі своєю дівчиною 182 дні. Був у відрядженні чи жив у батьків. А тепер спробуйте довести зворотне», — обурювався пропозиціям Мустафи Найєма його колега Єгор Соболєв.

Під тиском громадськості спочатку Найєм, а вчора й Ігор Гринів заявили про відкликання своїх поправок до антикорупційного закону. Втім лишилися на своїх позиціях. «Я внесу ці поправки тоді, коли дискусія в суспільстві буде готова з усіма аргументами», — заявив учора Ігор Гринів iз трибуни парламенту.

Утiм у цій ситуації, очевидно, спрацювали не тільки і не стільки тиск громадськості, скільки позиція західних партнерів. Адже антикорупційна реформа є однією з головних вимог Європейського Союзу для надання Україні безвізового режиму. І, судячи з усього, там не надто задоволені спробами державних мужів уникнути публічності. «Ми дуже стурбовані спробами через Верховну Раду розмити ту ідею, що лежить в основі цієї системи», — напряму заявив у Києві єврокомісар із питань політики сусідства та розширення ЄС Томас Хан.

І якби йшлося лише про безвізовий режим, може, Рада й спробувала б проштовхнути ці поправки. Але е-декларування є й однією з головних умов надання Україні третього траншу кредиту МВФ. А це вже живі гроші,без яких — ну ніяк.

Так що українські корупціонери, які звикли жити на широку ногу, опинилися між двох вогнів. Що з того вийде — стане зрозумілим 30 жовтня. Чекати лишилося не так довго.