«Правосуддя — це я»

Схоже, судова реформа, затіяна парламентом, ще більше заплутала і так непросту ситуацію з українським правосуддям. Про що свого часу попереджав суддя Конституційного Суду Микола Мельник, зазначаючи в «окремій думці», що «системі нового судоустрою України бракує чіткості, однозначності, визначеності та завершеності. Її практичне запровадження призведе до фактичного виключення з тексту Конституції України чіткого визначення судової системи України; конституційної невизначеності системи судів; створення на конституційному рівні передумов для перетворень у сфері судоустрою, які можуть спричинити додаткові ускладнення у доступі до правосуддя, погіршити забезпечення судового захисту прав і свобод людини і громадянина». 

І ось не встигли конституційні зміни вступити в дію, а вже пішли протести. Причому від самих суддів. У понеділок пленум Верховного Суду одноголосно прийняв рішення звернутися до Конституційного Суду з вимогою визнати неконституційними ліквідацію вищих спеціалізованих судів та конкурсний відбір суддів. «Повноваження щодо ліквідації судів віднесені до повноважень Президента України. Але рішення про ліквідацію Верховного Суду і вищих спецсудів чомусь прийняв інший орган — Верховна Рада», — цитує слова глави Верховного Суду Ярослава Романюка «Українська правда». Нагадаємо, що 30 вересня набули чинності конституційні зміни в частині правосуддя і новий Закон «Про судоустрій і статус суддів», згідно з яким вищі спецсуди ліквідують і створюють новий Верховний Суд як єдиний суд касаційної інстанції.

Експерти передбачають, що зараз може піти і серія позовів від звільнених парламентом минулого четверга суддів за порушення присяги. Спікер парламенту Андрій Парубій скликав депутатів на позачергову сесію для голосування саме цього питання, оскільки з 30 вересня повноваження щодо звільнення чи призначення суддів переходили до Вищої ради правосуддя, а до її повноцінного запуску — до Президента України. Але, за регламентом, самих суддів про засідання мали попередити не пізніше, нiж за три дні. А постанови за деякими суддями-порушниками вносили в останній момент, до того ж, частина з них не була присутня в сесійній залі. Як наслідок — на сьогодні 15 із 29 звільнених Верховною Радою суддів уже оскаржили постанови про звільнення до Вищого адміністративного суду України.

Ще одна з перших ластівок цього процесу — позов до Вищого адміністративного суду України від скандально відомої судді Печерського районного суду Києва Оксани Царевич, яка оскаржує указ Президента про її звільнення за порушення присяги. Цей процес може бути досить показовим, адже, як розповів півроку тому відомий громадський діяч Карл Волох, суддя Царевич дуже розумна і кваліфікована, тож використовуватиме всі дірки в законодавстві на свою користь. «Попри те, вона абсолютно безпринципна людина. Тобто вона може прекрасно розуміти, що ця людина ні в чому не винна, і вона може винести їй обвинувальний вирок, і, повірте, ніщо в ній не здриг­неться», — зазначив тоді Волох. Варто додати, що ще 4 березня 2015 року Верховна Рада абсолютною більшістю голосів зняла суддівський імунітет із Сергія Вовка, Оксани Царевич та Віктора Кицюка, однак питання звільнення цих суддів до останнього лишалося відкритим.

Водночас найближчі два роки, доки не запрацює Вища рада правосуддя, усі питання призначення суддів, утворення та ліквідації судів тощо перебуватимуть практично в одноосібній компетенції Петра Порошенка, який, слідом за Людовиком XIV може найближчі два роки сказати: «Правосуддя — це я». Що з цього вийде — будемо стежити.