«Сказав би я тобі, так піч у хаті»

«Сказав би я тобі, так піч у хаті»

Цей музей, на перший погляд, схожий на подібні. Імітація давньої хати з розмальованою піччю; інструменти для роботи; старе збіжжя... Втім наважуся заявити, що музей цей — народних ремесел та побуту Слобожанщини — особливий. Бо він належить дитячій школі мистецтв. А вона шістнадцятий рік діє при загальноосвітній Косівщинській школі. Косівщина ніби поруч із Сумами, а все ж — село. Чи багато шкіл мистецтв при сільських школах ви знаєте?
Утім вирізняє музей не лише це. Його експонати мовчазні й для когось видадуться нецікавими, поки в музеї не з’являється дух. Не подумайте: нічого містичного! Просто організатор і керівник музею Олександр Кисельов справді оживляє всі ці речі, викликаючи давнину і щось первісне — у кожному з відвідувачів. Бо ж розповідає нам про нас і наші давні звичаї, які він вивчає, і вважає це реально важливим. Чому, справді, ми зустрічаємо гостей хлібом–сіллю? Чому дощику треба було «варити борщику»? Чому може не скластися життя у купленій хаті?

Гопак для лицаря

Гопак для лицаря

Що викликає в уяві пересічного українця слово «гопак»? Запальний танець, усміхнені дівчата у віночках та хлопці у шароварах. А як щодо словосполучення «Бойовий гопак»? Це теж хлопці і дівчата, теж у шароварах, теж усміхнені, але не танцюють, а б’ються, використовуючи не лише силу рук і ніг, а й різноманітну історичну зброю, — шаблі, палиці, довбні, ціпи, серпи і бартки.

Михайло Слабошпицький: Говорити українською стає престижно навіть у Китаї

Михайло Слабошпицький: Говорити українською стає престижно навіть у Китаї

За вісім років існування Міжнародний конкурс з української мови набув великої популярності. Сьогодні багато хто визнає, що патріотичних заходів такого масштабу і значення не було за всі роки Незалежності — ні в нашій державі, ні в українській діаспорі. Організовує конкурс Ліга українських меценатів, а сам захід носить ім’я його засновника, відомого мецената Петра Яцика. Про підсумки Восьмого конкурсу, а також інші аспекти, які стосуються цього заходу, ми поговорили з виконавчим директором Ліги українських меценатів, співголовою координаційної ради конкурсу, письменником Михайлом Слабошпицьким.

Водій для Президента в краю Адама і Єви

Водій для Президента в краю Адама і Єви

Є щонайменше дві причини, чому я взялася за перо, щоб розказати про кілька подій, які ніколи не можуть стати топ–новинами в теперішніх українських умовах. По–перше, будь–яка ситуація, не прогнозована, але важлива з точки зору пізнання, завжди має своє несподіване продовження. По–друге, іноді дрібні (на перший погляд) речі мають здатність висвітлювати найважливіші проблеми нашого буття. Судіть самі.

Вікно в окупацію

Вікно в окупацію

Минулого тижня в київському Музеї совєцької окупації, що при київському товаристві «Меморіал», «невідомі» побили вікна. Очевидно, у відкритій дискусії недругам музею складно довести свою правоту. Отож, пригадуючи туманний вислів старших товаришів, що «каменюка — зброя пролетаріату», плечисті «невідомі» наколупали з асфальту купу кавалків і намагалися докинути їх до вікон Музею, що на другому поверсі. Утім до цілі долетіло всього чотири каменюки. Решта погупотіли під стіну. Директор музею, голова київського товариства «Меморіал» Роман Круцик пов’язує «акцію» з мітингами «Партії регіонів», що тими днями відбувалися в столиці. В них брали участь і парубійки з «Євразійського союзу молоді».

Зброя музею

Зброя музею

Музей визвольних змагань України в Івано–Франківську — чи не єдиний в нашій державі заклад, де представлена майже тисячолітня історія боротьби українців за свободу — від києво–руських часів до наших днів. Хоча більшість експонатів представляють волелюбство західноукраїнських земель, тут не бракує і згадок про землі східноукраїнські. А експозиційні блоки про національно–визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького, Українську революцію з Актом Соборності та УПА розгалужуються пишною кроною довкола древа нашої спільної свободи, що зростає з могутнього кореня.

Лотерея для інакодумців

Лотерея для інакодумців

Сучасні мистецтвознавці називають її «реліктом шістдесятництва». А її виставка стала першою у щойно отриманому новому приміщенні Музею шістдесятництва на вулиці Олеся Гончара. Понад сто робіт Любові Панченко — графіка, акварель, аплікація, вишивка — ознаменували «вхідчини» музею. Серед них — вперше виставлені карпатські етюди. Досі Любов Панченко була більше відома як майстер декоративного мистецтва. Тінь брежнєвської епохи впала на її мистецький доробок: їй постійно відмовляли у друкові ліногравюр і малюнків. Показати громаді могла лише орнаменти до вишивки. На початку 1960–х Любов Панченко працювала у Будинку моделей, в експериментальній кравецькій майстерні. Шила вбрання для ансамблів, створила ескізи костюмів для фольклорно–етнографічного хору «Жайворонок». Відвідувала молодіжну студію «Брама» при Клубі творчої молоді. Її першими гравюрами стали ілюстрації до повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» і поезій Тараса Шевченка.

Що таке «Жыцья дзідзіф»?

Не мучитиму шановного читача, скажу одразу: це слова «життя» та «дідів» у вимові озвучувачок текстів на українському телебаченні. Якби це була одна–єдина озвучувачка, можна було б кільком слухачам звернутися до керівництва каналу й попрохати звільнити особу, що глумиться з державної мови. Але кількість отих спотворювачок множиться щохвилини.

Агентура з тризубом

Агентура з тризубом

З виникненням держави з’являється необхідність її захищати, виявляючи і знешкоджуючи зовнішніх і внутрішніх недоброзичливців. Отож, разом із літописом української державності, упродовж століть писалася й історія українських спецслужб. Перші відомості про СБ українців маємо з козацьких часів. Національна служба безпеки розвивається у часи визвольних змагань ХХ століття, в періоди Центральної Ради (від проголошення УНР), Гетьманату, Директорії, ЗУНР, Державного Центру в екзилі, діяльності ОУН і боротьби Української повстанської армії.

День народження Мазепи

День народження Мазепи

У новенькій церкві святого Миколая затишно і тепло. Незважаючи на нібито скромний розмір церковці, вмістилися в ній усі понад сто учасників урочистостей з нагоди річниці Івана Мазепи. Священик відслужив литію за гетьманом, просячи небеса помилувати душу цієї неординарної, яскравої постаті, що залишила по собі храми на землі і поклик волелюбства в людських серцях.