Процес вивчення науковцями матеріального світу, схоже, остаточно зайшов у глухий кут. Жоден з відкритих і офіційно визнаних законів фізики не дає людству повної уяви про Всесвіт, оскільки ці закони дозволяють пізнати лише невелику, видиму частину цілого. Невидима ж складова світобудови все ще залишається маловивченою, хоча сам факт її існування вже більше ні в кого не викликає сумніву. Проте спроба окремих ентузіастів пізнати непізнане вже тепер приносить унікальні результати. Наприклад, президент харківського Науково-технологічного інституту транскрипції, трансляції та реплікації, член-кореспондент РАПН, доктор філософії, кандидат технічних наук Микола Жук стверджує, що відкрита ним система узагальнених фізичних законів дозволяє пояснити і навіть застосувати на практиці такі фантастичні речі, як гравітаційний вихор, феномен літаючих тарілок і засоби телепортації. Тобто казкові ідеї письменників-фантастів, виявляється, вже сьогодні можуть стати реальністю.

Світ можна змінити через освіту, відкрив для себе американець Дж. Вільям Фулбрайт. І, ставши сенатором, у 1946 році започаткував програму наукових обмінів, яка сьогодні відома в усьому світі. «Наша мета — сприяти, щоб науковці однієї країни пізнавали науковців іншої. І таким чином могли й самі краще розвиватися», — каже директор програми академічних обмінів США імені сенатора Фулбрайта в Україні Марта Богачевська-Хомяк. Щороку до нашої країни приїжджають 20—25 американських дослідників, викладачів чи студентів. За час дії української програми тут, відповідно, побували понад 200 представників американської науки. Водночас українські вчені отримали нагоду попрацювати в Сполучених Штатах, збагачуючи свій досвід та розповідаючи колегам з іншої півкулі Землі про рідний край. Адже Америка відділена від решти світу, більшість американців не володіють іноземною мовою і, згідно з останніми опитуваннями, не можуть показати на карті Близький Схід.
Радянський Союз долучився до програми Фулбрайта аж наприкінці 1970-х, запрошував до проектів людей «перевірених», відібраних у Москві. В Україні програма започаткована у 1993 році. Спершу нею відало посольство США, згодом фулбрайтівці розмістилися у власному офісі. З 2000 року українською програмою керує американська дослідниця українського походження, доктор Марта Богачевська-Хомяк.

Цього року відзначається 155-річчя з дня народження Василя Образцова - одного з засновників української терапевтичної школи, який вперше у світі разом із Миколою Стражеском описав клінічну картину тромбозу коронарних артерій і довів можливість прижиттєвого виявлення інфаркту міокарда. Могили корифея української кардіології Миколи Стражеска (1876-1952) і його вчителя Василя Образцова (1851-1920) розташовані поряд на території Державного історико-меморіального Лук'янівського заповідника і перебувають під охороною держави.

Не так давно «УМ» писала про створення Всеукраїнської асоціації науковців «За європейські цінності в науці» (стаття «Альтернатива НАНУ та ВАКу?» за 16 травня ц.р). Наша зустріч з головою Асоціації, доктором фізико-математичних наук Романом Чернігою та активним членом цієї організації, членом-кореспондентом НАНУ, доктором хімічних наук Валерієм Зажигаловим розпочалася з несподіваного заперечення.

У нічне небо під Харковом «ціляться» одразу два десятка любительських телескопів. Їхнiй слабенькiй, за теперішніми мірками, оптиці вдається «пробити» завісу важких хмар, і серед темної безодні космічного простору астрономи таки «виловлюють» брилеподібний обрис містичного Сатурна. У віконці труби він точно такий, як на зоряній карті шкільного підручника, правда набагато яскравіший. Заради цього нетутешнього світла вітчизняні любителі зоряного неба разом із зарубіжними гостями збиралися у Харкові на УкрАстроФорум уже вп'яте.

Протягом останнього часу тривають бурхливі дискусії про те, що слід вивчати в школах: еволюційне вчення чи Закон Божий. «Дарвіна сьогодні всі критикують. І це зрозуміло. Адже дивно було б, якби хтось із сучасних біологів брав за теоретичну основу своїх досліджень погляди Дарвіна, опубліковані майже 150 років тому», — каже один із провідних українських біологів-теоретиків, професор Юрій ВЕРВЕС. Він визнає, що більшість еволюційних гіпотез, які є у шкільних підручниках, «ніхто не вивчає, бо школярам це не цікаво», а шкільна програма «перевантажена другорядним матеріалом». Що ж до питання «Людину створив Бог, чи вона походить від мавпи?», то, на думку професора Вервеса, така дискусія є заздалегідь безглуздою, бо в ній плутаються біологічні, філософські, теологічні поняття та створюється своєрідний «мікс» науки з релігією. І ніякої істини в такий спосіб знайти неможливо, оскільки наука вивчає об'єктивний матеріальний світ, а основою релігії є віра в нематеріальне начало Всесвіту, зокрема й усього живого. «Минув час, коли про те, є Бог чи немає, писали в підручниках. Кожна людина має сама шукати дорогу до Бога, а що стосується її світогляду, то можу лише сказати, що чим більше виходити за межі суто побутових проблем, читати наукову та науково-популярну літературу, тим цікавіше жити», — каже Юрій Григорович. Про еволюційні гіпотези Ламарка і Дарвіна та героїзм Робінзона Крузо — наша розмова з професором Юрієм Вервесом.

Минулого тижня у Пущі-Водиці відбулося нагородження переможців заключного етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів — членів Малої академії наук України. Нагороджували переможців гуманітарних секцій — іноземної філології, української мови, української літератури, зарубіжної літератури, фольклористики та мистецтвознавства.

В Україні створено Всеукраїнську асоціацію «За європейські цінності в науці», яка може стати альтернативою «монополістам» — Академії наук України та Вищій атестаційній комісії України.

Надія Заїченко, випускниця аспірантури при Інституті педагогіки, вже третій рік не може захистити кандидатську. І робота, як на мій неупереджений, але й непрофесійний погляд, непогана та й актуальна — порівняння організації позашкільної роботи в Америці та в Україні. Але чомусь справи йдуть важко, мов непідмазаний віз. То несамостійність роботи молодій авторці припишуть, то документи загублять, то постійно слухання роботи переносять. Та й науковий керівник не поспішає захищати від нападок свою підопічну. Їй якось поспівчували: «І як ви, така молода, без грошей, без зв'язків, хочете отримати науковий ступінь?» Але дівчина вірить у те, що розум може і без грошей пробити собі дорогу в нашій країні. Надія видала книжкою свою дисертацію, отримала довідку про те, що її робота є оригінальною (захист від звинувачень у плагіаті) і тепер чекає осені, бо аж на цей час перенесли оцінювання її дисертації, коли комісія має вирішити, чи достойна така робота бути заслуханою, чи знову відправити дівчину доопрацьовувати свою сто разів «вилизану» роботу. А час іде, й невідомо, чи не захистить до осені хтось спритніший дисертацію на таку ж тему.