Бахчисарайське побоїще

Бахчисарайське побоїще

Слов'яни і кримські татари знову, як і 8 липня, оскаженіло кидали один в одного каміння, порожні пляшки, пускали в хід арматурні прути, дрючки та все, що у бойовому запалі потрапляло під руки. І вкотре місцем кривавого побоїща (травмовано понад 20 осіб) став злощасний центральний ринок на вулиці Будьонного, точніше, ближні підступи до нього. Нагадаємо, місцевий регіональний меджліс вимагає будь-що прибрати торговище з древнього мусульманського цвинтаря «Азізлер», декілька ханських дюрбе (мавзолеїв) якого занесені до державного реєстру історичних пам'яток. Причому не впродовж року, як вирішила сесія міськради, а негайно.

Говорить і слухає міліція

Упродовж року фахівці внутрішньої безпеки кримської дирекції ВАТ «Укртелеком» і СБУ «полювали» на невідомого «балакуна», який «взував» зв'язківців на пристойні суми грошей. Ним виявився 25-річний офіцер міліції Р., інспектор кримінального розшуку одного з райвідділів внутрішніх справ Криму. І, врешті-решт, засікли де, коли і як той здійснює несанкціонований доступ до телефонної мережі. Тобто збиває з пантелику всю автоматику і електроніку системи тарифікації, яка внаслідок цього ще й «дарувала» Р. безкоштовні бонуси. У такий халявний спосіб метикуватий сищик здійснив аж 646 сеансів міського і міжміського зв'язку. Це були і суто службові дзвінки, і перемовини з друзями, рідними, коханою дівчиною. Вони, до речі, не обмежувались межами рідного півострова. Декілька типових моментів вербального контакту Службі безпеки вдалось зняти на відео.

Жертва «щипачів»

Жертва «щипачів»

Корінні кримчани і мешканці курортних міст добре знають, що влітку треба бути особливо обачними і елементарно не ловити гав. Бо сюди на гастролі масово тягнуться не лише естрадні зірки звідусіль, а й «щипачі», тобто кишенькові злодії. У високій кваліфікації останніх сумніватися не доводиться. Цю особливість курортного сезону, певно, і не врахувала колишній головний друг вітчизняних підприємців, а нині президент громадської організації «Незалежний аналітичний центр» Олександра Кужель.

Бахчисарай — не рай

Бахчисарай — не рай

Облога центрального ринку у 27-тисячному райцентрі, що триває вже третій тиждень, — топ-новина не лише місцевого масштабу. Хоча після 8 липня, коли зійшлись стінка на стінку понад 300 зібраних звідусіль захисників ринку — слов'яни й кримські татари, — інтерес до конфлікту дещо ослаб. Усі в очікуванні подальшого розвитку подій. Влада, за винятком хіба що правоохоронців, безпосередньо майже не впливає на процес, хоча на всіх рівнях самовпевнено запевняє вище керівництво та громадськість, ніби все під контролем.

«Опери» ставлять рахунок

За бездіяльність бахчисарайських чиновників місцеві міліціонери хочуть стягнути з міськради майже 63 тисячі гривень. У позовній заяві, з якою кримський міліцейський главк звернувся до Господарчого суду автономії, розписано все до копійки. Зокрема, кошти на термінове відрядження, харчування за рахунок відомства 4600 працівників різних служб і райвідділків до райцентру, де минулого тижня кипіли пристрасті на межі мало не міжнаціонального протистояння — навколо стихійного ринку на місці мусульманського цвинтаря «Азіз». А ще — теж непередбачені витрати на пальне.

Город — або життя

У фокусі позавчорашньої сесії Алуштинської міськради було конкретне земельне питання. Саме за нього заплатила власним життям 29 червня 41-річна Наталя Кобелєва, викинувшись у перерві минулого пленарного засідання з 5-го поверху міськради. Нагадаю, трагедія сталась після того, як днем раніше судові виконавці в інтересах фірми «Алустон-98» знесли на її присадибній ділянці кам'яну «времянку». А вранці наступного дня, щоб невдоволена Наталя не заважала очистити ділянку, виконавці з представниками фірми ще й силоміць прив'язали її до дерева.

Карантин «поїхав»

Не шкодує Крим нинішнього літа негода. Після підтоплень у Білогірському районі лихо прийшло у Феодосію. Після рясних дощів 9-11 липня (випала двомісячна норма опадів) у передгірському районі Карантин приморського міста, де на північних схилах розмістився приватний сектор, активізувалися зсуви.

Пташина «атака» на злеті

Пташина «атака» на злеті

Вона сталась опівдні 10 липня на аеродромі селища Гвардійське (там дислокується авіаескадрилья російського Чорноморського флоту), що поблизу кримської столиці. За попередніми даними, коли Ту-134, на борту якого перебували разом із 6 членами екіпажу 20 офіцерів і адміралів головного штабу російського ВМФ на чолі з головнокомандувачем, адміралом Володимиром Масоріним, вже майже відірвався від «бетонки» злітно-посадкової смуги, на його шляху несподівано виникла зграя пернатих. Один із птахів потрапив у двигун. У результаті цього повітряне судно різко втратило тягу, а на довершення до всіх неприємностей «атакований» двигун ще й загорівся. Екіпаж змушений був перейти на екстрене зниження і гальмування, проте до повної зупинки «тушці» не вистачило аеродромної смуги.

«Ринковий» мавзолей

«Ринковий» мавзолей

Минулими вихідними центральний ринок у Бахчисараї не працював — його заблокували невдоволені городяни — кримські татари. Ще у п'ятницю, 7 липня, вони обкрутили колючим дротом вхідні ворота, у «революційному» запалі перевернули кілька контейнерів із крамом, облили прилавки відпрацьованою автомобільною оливою, а спробою увірватись до бухгалтерії до смерті налякали її працівників. І наостанок, за деякою інформацією, надавали стусанів трьом контролерам ринку, котрі спробували зафіксувати перебіг блокади на відео. Наступного дня справа дійшла вже до масової сутички, в якій з обох боків взяли участь понад 300 осіб. У «гарячу точку» на допомогу місцевому відділку міліції у той же день перекинули 60 бійців спецпідрозділу «Беркут» і 120 — із частини Внутрішніх військ МВС. Тільки так вдалося розборонити ворогуючих. Як поінформували «УМ» у Центрі громадських зв'язків кримської міліції, 7 учасників «рукопашки» (3 кримських татар і 4 слов'ян) офіційно подали заяву до міліції про побиття.

Удармо разом!

Удармо разом!

«Неп» у Криму обставлений не чим іншим, як начебто оновленням місцевого тракторно-комбайнового парку вкупі з підтримкою свого ж сільгоспвиробника. На останньому аргументі робиться особливий акцент. Мовляв, приїжджі з інших регіонів України, як правило, лізингові компанії щорічно «викачують» своєю технікою на кримських жнивах щонайменше 60—70 мільйонів гривень. Віднині, вирішили в уряді автономії, буде інакше: аграрії за рахунок банківських кредитів самі купуватимуть нові трактори і зернозбиральні комбайни на ВАТ «Кримпродмаш». Зиск очевидний, адже ставку в 16 —18 відсотків річних гаситимуть за рахунок республіканського бюджету.