У неділю, 21 листопада 2004 року, о 19.50 у зимовій військовій польовій формі з погонами майора виїжджаю власним авто від будинку до своєї виборчої дільниці в одному зі спальних районів Києва. За польо­вою формою неможливо встановити мою належність до конкретного військового формування. (31 жовтня, в першому турі виборів, я прибув на дільницю в повсякденній формі майора СБУ при відзнаках і з помаранчевою стрічкою. То був сигнал іншим — «не бійтеся» — і, зрозуміло, неприхована, але «законна» агітація).

В українських реаліях знову зафіксовано спробу поділити політичне поле між кількома особами. Подібне ми бачили в 2009 році, коли Віктор Янукович і Юлія Тимошенко вели переговори про ПРіБЮТ. У заколотників був намір якщо не сформувати широку коаліцію, то хоча б створити монополію на своїх флангах — відповідно, опозиційному та владному. Оглядачі побоювалися, що Україна котиться до двопартійної системи.

Незважаючи на те, що лідерка БЮТ Юлія Тимошенко зараз перебуває у СІЗО, «тимошенківцям» знову вдалося домовитися з «Регіонами». Нині йдеться про перспективу влаштувати трипартійність і законсервувати парламент із більшістю Януковича та нечисленними представниками БЮТ і «Фронту змін» до 2012 року. Адже за закон про вибори народних депутатів увечері минулого четверга проголосували не лише БЮТ і Партія регіонів, а й депутати Яценюка.

У п’ятницю, 25 листопада, у «Мистецькому арсеналі» відбудеться відкриття виставки, назвою до якої стали слова із Біблейської притчі Соломона — «Правда рятує од смерті...». Ця виставка поверне нас на сімдесят років назад, у Биківнянський ліс, де коївся один із найстрашніших злочинів тоталітарної системи і де знайшов свій останній спочинок цвіт нашої нації. Сотні і тисячі невинно убієнних... Скільки їх було насправді? Вчені кажуть, що за п’ять років у Биківні було замордовано понад 100 тисяч людей — представників більше сорока національностей. За кількістю безневинних жертв Биківня стоїть поряд із такими страшними місцями як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр. Але Биківня від цих велетенських фабрик смерті відрізняється єдиним — вона творилася руками не окупантів, а своїх же «братів» у мирний час...

Всеукраїнський фестиваль «Червона рута», попри процеси нищення усього українського, вкотре засвідчив, що «не вмре, не загине» не лише українська пісня, а й споконвічний зв’язок народу зi своїм корінням, звичаями і традиціями. Музичний форум, що дав старт таким грандам, як «Брати Гадюкіни», ВВ, «Кому Вниз», «Плач Єремії», ТНМК та іншим, знову якщо і не «запалив» нових зірок, то подарував спраглому до української музики слухачеві кілька десятків талановитих виконавців та колективів.

Хто би міг подумати, що мине скількись часу, й українці, які стояли на Майдані, не те що не святкуватимуть чергову річницю тих подій, а й запитуватимуть себе: чи були вони насправді? Повернутися в емоції себе тодішніх їм допоможуть хіба що фотографії і революційна музика, яка в ті дні лунала чи не на всіх найбільших площах нашої країни. Так само не зарадить і кіно, де революційні події нагадують про себе лише гомоном за вікном у єдиному вартісному українському фільмі на цю тему — Orangelove Алана Бадоєва. Чи допоможуть відчути і зрозуміти Майдан українські письменники? Принаймні перші спроби у цьому напрямi вже зроблено. Ось тільки наскільки вони переконливі?

Епічній групі — епічний початок. Концерт, що відбувся 20 листопада у київському Палаці спорту, відкрили виступом оркестру ЗСУ: стрункі ряди співали «Многая літа» і «День народження». Потім на сцену вийшли самі ювіляри, причому в старому складі. Шанувальники гурту, які пропустили початок концерту, вирішивши прийти на хедлайнерів, були дуже розчаровані, оскільки Скрипка разом із Піпою (який пішов із «ВВ» у 2007 році) та Здоренком (покинув гурт ще у 1991–му) просто виконали кілька стареньких пісень колективу. Опісля хлопці, які 25 років тому рвали публіку у приміщенні київського заводу «Більшовик», розділилися і кожен виступив зі своїм сьогоднішнім проектом: Піпа — із @traktor’ом, а Здоренко — із «Грейдером».

Прикриваючись фіктивним референдумом, чиновники з Міносвіти знову намагаються провести одіозні реформи, заявили вчора, у День студента, українські спудеї. Тож у своє свято замість застілля студенти вирішили скаржитися. І пішли пікетувати головне освітянське відомство.

Попри повідомлення Донецької облдержадміністрації про завершення голодування ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які вимагають від влади повернути їм скасовані пільги, акція протесту тривала й учора. «Чорнобильці» пішли на поступки лише в тому, що погодилися залишити актову залу місцевого відділення Пенсійного фонду. Але запевняють, що стоятимуть до ухвалення остаточного рішення, якщо воно, звісно, їх задовольнить. Люди сподіваються на позитивний результат перемовин між головою Донецької ОДА Андрієм Шишацьким і Прем’єр–міністром Миколою Азаровим. Щоправда, вчора, коли матеріал готувався до друку, «губернатор» ще перебував у Донецьку, хоча зустріч з главою уряду була запланована у столиці.

Харківський телеканал «Фора», який два місяці тому припинив свою роботу разом із незалежними АТН і АТВК, знову виходить в ефір. Правда, склалося враження, що від нього колишнього залишилася тільки назва. «На сьогодні замінено менеджмент. Зокрема, приступили до роботи головний інженер та програмний директор компанії, — каже Віктор Мозговий, якого теж лише недавно призначили на пост генерального директора «Фори». — Редколегією розроблено проектну документацію, затверджено сітку мовлення, перебудовано передатчик і повністю відновлено мовлення телекомпанії. Ми також оголосили конкурс на програми і раді бачити на каналі різноманітні думки, щоб задовольнити потреби харків’ян».