Без цензури

Епічній групі — епічний початок. Концерт, що відбувся 20 листопада у київському Палаці спорту, відкрили виступом оркестру ЗСУ: стрункі ряди співали «Многая літа» і «День народження». Потім на сцену вийшли самі ювіляри, причому в старому складі. Шанувальники гурту, які пропустили початок концерту, вирішивши прийти на хедлайнерів, були дуже розчаровані, оскільки Скрипка разом із Піпою (який пішов із «ВВ» у 2007 році) та Здоренком (покинув гурт ще у 1991–му) просто виконали кілька стареньких пісень колективу. Опісля хлопці, які 25 років тому рвали публіку у приміщенні київського заводу «Більшовик», розділилися і кожен виступив зі своїм сьогоднішнім проектом: Піпа — із @traktor’ом, а Здоренко — із «Грейдером».

Решта гуртів мали підсилити святковий настрій, проте викликали у публіки сумнівні відчуття. Бо не зрозуміло, яке відношення до музики «ВВ» мають Gorchitza, «Ленинград» чи репер Ноггано. Звісно, у кожної з цих команд був свій слухач у Палаці спорту, який стрибав і викрикував знайомі пісні. Втім ці гурти ані стилем, ані духом не вписувались у ювілейний концерт, на якому хотілося почути пісні саме «ВВ». Із переліченої трійки лише Gorchitza додала в одну з пісень кілька рядків із «Весни» (вийшло, до речі, цікаво), російські ж гості співали з матюками, тому батьки, які привели на концерт дітей, мусили виходити із залу. Ближче до середини концерту публіка (а людей набилося по самі вінця — 10 тисяч) занудьгувала й кликала на сцену не абикого, а кумирів.

Без діла залишились українські гурти ТНМК, «Мандри», «Крихітка», Mad Heads, Green Grey: у перервах між виступами вони виходили на сцену, аби привітати «вевешників». Каша Сальцова презентувала Скрипці і Ко річковий буй (натяк на «буй–буй–буй» із «Весни»). Green Grey подарували Скрипці перламутрові клавіші до баяна. «Танки» — футболку української збірної з номером «25», а Андрій Хливнюк — ста–а–аренький магнітофон, на якому слухали перші касети «ВВ». Більшість із цих команд могли би додати концертові яскравих барв, але вони були лише гостями...

Знову потішив «Ляпіс Трубєцкой». На концерті пам’яті Сергія Кузьмінського білоруська група порвала зал «Наркоманами на городі». На «вевешному» ж «капуснику» вони співали «Весну», майже a capella — баян плюс голос Сергія Міхалка. Решта програми мала суспільно–політичний ухил: «Ляпіси» виконали свій найсвіжіший хіт «Ня биць скотам!» і ще одну пісню з подібним бойовим духом — «Бики» («напілісь бикі, скачуть па країнє — топчуть рушникі капитамі в глінє»).

Родзинкою ювілейного концерту стала пісня від Леся Подерв’янського. Перепросивши у публіки за поганий голос, художник і письменник заспівав щось про «наші буряки» на мелодію Tombe la neige (на баяні грав Скрипка). А от німецька панк–діва Ніна Хаген не приїхала: кажуть, захворіла, а чи не дуже й хотіла?

Заключний виступ «ВВ» почався ближче до 23–ї вечора. На той час добра третина залу вже роз’їхалася по домівках: понеділок — день робочий, а метро ходить лише до півночі. Утiм фінал був однією з найбільш жвавих частин концерту! Скрипка і Ко в товаристві оркестру виконали десяток пісень вкупі з мегахітами «Танці», «Весна», «Юра» і «День народження».