«Вирій загублених душ» — це розповідь про українську еміграцію початку двотисячних років. Історія, що вийшла у видавництві «Зелений пес», — не перша в літературному доробку журналістки, кореспондентки «України молодої» (1995—2006 роки) Тетяни Ковтун. Вона — автор книги «Не повертайся спиною до звіра», лібрето за романом Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея»...

«Вирій загублених душ» багато в чому наслідує традиції шахрайського роману, але водночас твір насичений асоціаціями, що створюють сучасний культурний та філософський контекст.

У Черкасах люди знайшли біля сміттєвого бака людську руку й викликали міліцію. Вже до вечора експерти науково–дослідного експертно–криміналістичного центру обласної міліції зуміли з’ясувати, що рештки тіла належать 28–річній місцевій жительці. Правоохоронці тут же взялися з’ясовувати, хто вчинив такий страшний злочин.

Ця нічна пригода біля контрольно–пропускного пункту Кременчуцького сталеливарного заводу одразу почала обростати найрізноманітнішими чутками. Говорили навіть про спробу терористичного акту, під час якої невідомий чоловік кинув «коктейль Молотова» до прохідної підприємства й накивав звідти п’ятами. Однак після того, як співробітники міліції знайшли горе–«терориста», з’ясувалося, що просто пити треба менше... Таким собі «бомбістом» виявився 35–річний сталевар згаданого підприємства. Коли після чергової зміни чоловік виходив із заводу через прохідну, охоронці помітили, що він напідпитку, і зробили йому зауваження. Зрозуміло, що фіксація цього факту не обіцяла робітникові прихильності начальства.

У День соборності України — 22 січня — опозиційні сили об’єдналися на Софійському майдані в Києві. Чи всі об’єдналися і чи надовго — покаже час. До учасників об’єднавчого мітингу з палким патріотичним закликом звернулася екс–Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко. Свій голос вона подала з неволі. Правда, не з «глибини сибiрських руд», а з Качанівської виправної колонії. Єднатися треба, «бо тільки в єдності ми незламні, тільки в єдності ми їх переможемо, збережемо незалежну Українську державу», — запевняє Юлія Володимирівна. Золоті слова, та пізно сказані. Ми ж уже були єдині тоді, на Майдані, в час Помаранчевої революції — найблагороднішої, найкультурнішої і найкрасивішої у світі, як відзначали зарубіжні засоби масової інформації. Схід і Захід були разом. У людей, яких привозили з Донецька, Луганська, спадала полуда з очей, i вони переходили на бік «помаранчевих». Щоправда, Президента вони хотіли «свого», такого, якого вже мають сьогодні. А Юлія Володимирівна замість того, щоб дбати про авторитет тодішнього Президента Віктора Ющенка, гуртувати всіх навколо нього, як це робить сьогодні Прем’єр–міністр Микола Азаров щодо Президента Віктора Януковича, вчиняла розкол єдиного Майдану і роз’єднувала українців.

Доброго дня, шановна творча наша газета «УМ»! Читаю «УМ» шостий рiк, жалкую за роками, коли я не знався з тобою, газето. Ти для мене є найрiднiшою, бо я втратив усю свою родину, втратив єдиного друга життя, свою пiдтримку — дружину. Федора Данилiвна була найкраща людина у свiтi. Ось так 10 років сам у «однокiмнатцi», у чотирьох стiнах i живу.

Мене схвилювала публiкацiя Анни Щепи («УМ», 2.02.2012) пiд заголовком («Поки «мама» в тюрмi» про торгiвлю депутатськими мандатами під час виборів до ВР. Я хочу, щоб у нашiй державi панiвними були європейськi гуманiстичнi цiнностi й законнiсть, але не маю сил iз таких позицiй справедливостi оцiнити наведенi в названiй публiкацiї факти. Як у Європi поставилися б до таких фактiв? Байдуже, як у наших суспiльствi й державi?

Начальник потяга N349–350 «Харків–Тернопіль» Олександр Абросімов зателефонував у редакцію і з ходу ошелешив запитаннями: «Ви, коли їдете в потязі, п’єте чай? Вмиваєтеся, зуби чистите? А чи знаєте, що за вода у вагонних титанах і туалетах та як вона туди заливається?». Звичайно ж, кожен пасажир хоч раз у житті пив чай у потязі. А ті, хто пам’ятає ще з дитинства залізні підстаканники, навіть своїм дітям навмисно візьмуть скляночку хай і не дуже запашного, але такого «цікавого» чаю. Та, за словами провідника із більш ніж 20–річним стажем, нинішня вода, з якої роблять «вагонний» чай, може обернутися для пасажирів проблемами зі здоров’ям.

У кримських садах і на виноградниках повторилася ситуація шестирічної давнини. Нагадаємо, в лютому 2006–го внаслідок морозів загинула основна частина врожаю фруктів та винограду, також було знищено чимало плодових дерев і сонячної лози.

У дорожній аварії, яка трапилася позавчора о 21.15 за місцевим часом у швейцарському кантоні Вале неподалік кордону з Італією, загинули 28 людини. Усі — бельгійці. Більшість жертв — 22 — діти. За даними поліції, автобус на повній швидкості врізався у стіну тунелю, у місці «кишені безпеки». Загалом у салоні перебували 52 особи, переважно школярі віком 10–12 років, повідомив міністр закордонних справ Бельгії Дідьє Рейндерс. Загинули водій та його напарник. Ще 24 дитини потрапили до лікарень, інформує агенція Swissinfo.