«Труба» кличе

«Труба» кличе

Найпомітніша подія для тих, хто цікавиться енергозабезпеченням нашої країни, на минулому тижні стосувалася нафти. А точніше — її транзиту й переробки. У центрі уваги опинився НПЗ«Нафтохімік Прикарпаття», що знаходиться у Надвірній Івано-Франківської області. Цей завод — один із шести на території України, на якому держава має 26-відсотковий пакет акцій. При цьому більшість НПЗ, нагадаємо, перебуває у власності російських компаній.

Чому аплодує середній клас

Учора відбулося третє зібрання у рамках постійно діючого форуму «Влада і бізнес — партнери». Цього разу воно було присвячене сучасній податковій політиці, яка має рухатися від тиску до заохочення. Замість очікуваних виступів Президента і Прем'єр-міністра учасники форуму вислухали виступ першого віце-прем'єра Анатолія Кінаха. Він зазначив, що сьогодні в економіці намітилися неоднозначні тенденції, із найсерйозніших — невідповідність тактики споживання і стратегії розвитку, суттєве зниження питомої ваги високоінтелектуальних секторів економіки на користь сировинних галузей, а також наростання хаотичних змін у системі оподаткування.

Прошу вашої лапи

Прошу вашої лапи

Раніше люди не переймалися питаннями, чи є в них будь-який моральний обов'язок перед «братами нашими меншими». Тільки на початку 70-х років минулого століття виник новий рух за права тварин. Було проголошено, що вони мають таке саме право на життя, позбавлене страждань, як і будь-яка інша істота на землі. Створена 15 років тому за ініціативою біолога Світлани Шевченко громадська організація — Кінологічна спілка України (КСУ) — для багатьох стала передвісником того, що невдовзі й наша країна відчує, як зближуються кордони.

Борги — чеками

Борги — чеками

Нарешті, дочекалися — комунальні борги таки погашатимуть за рахунок знецінених заощаджень вкладників Ощадбанку колишнього СРСР. На це держава виділила шість мільярдів гривень, відповідний рядок є в законі про бюджет 2005 року. Тривалий час в уряді утримувалися від коментарів стосовно цього взаємозаліку, посилаючись на те, що Міністерство фінансів поки що лише розробляє схему платежів. Зрештою, документ побачив світ 29 липня. Кабінет Міністрів України своєю постановою затвердив порядок проведення розрахунків. Утім спочатку навколо цієї справи була суцільна плутанина. У жеках нічого не знали про те, як практично втілити задум уряду, а у філіях Ощадбанку так само відмовлялися вести будь-які переговори з дідусями і бабусями на цю тему.

Президент вимагає «ясної філософії»

Президент вимагає «ясної філософії»

Розпочинається політичний сезон — стартували бюджетні перегони. Президент провів нараду з вироблення основних параметрів макроекономічної та бюджетної політики на 2006 рік. Зрозуміло, що глава держави занепокоєний, як цей документ пройде «чистилище» парламенту. За словами Віктора Ющенка, потрібен такий проект бюджету, який «піде у Верховну Раду детально обговорений та підготовлений і базуватиметься на реформах освіти, медицини, житлово-комунального господарства та інших галузей». Під час наради свої міркування щодо формування основного фінансового документа 2006 року висловили Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, секретар РНБО Петро Порошенко, міністр фінансів Віктор Пинзеник, міністр економіки Сергій Терьохін, голова НБУ Володимир Стельмах, голова Фонду держмайна Валентина Семенюк, провідні економісти. Глава держави наголосив на необхідності провести «чіткий та жорсткий» моніторинг економічного розвитку країни. Вимоги до проекту бюджету Президент висунув надзвичайно високі: цей документ має передбачати «ясну філософію» економічного зростання в 2006 році, відображати «реальний захист інтересів людини і бізнесу» та забезпечити найкращі умови для надходження інвестицій. Президент також вважає, що слід ефективно використовувати приватизаційні можливості цього і наступного років.

Бензинове марево

Бензинове марево

Якщо цінові прогнози у бік підвищення справджуються через два дні, можна сміливо говорити про картельну змову на ринку нафтопродуктів. Лише наприкінці минулого тижня експерти висловлювали припущення, що бензин подорожчає до 4 гривень, а в неділю автозаправки вже рясніли такими цінниками. Весняна криза нас навчила поважати «кермо країни», коли під тиском уряду нафтотрейдери пригальмували накручування цін. Чому ж уряд мовчить тепер? На вересень аграрії забезпечені бензином лише на 50 відсотків, повідомляє Мінагрополітики. Певно, в Кабміні трохи налякані грізними зауваженнями на свою адресу з приводу «ручного управління», яким, мовляв, нічого не вдіяти проти зростання світових цін на нафту. Однак вочевидь існує політичний фактор, який впливає на цінову ситуацію з бензином за цілковитої залежності українського внутрішнього ринку від постачання російської нафти. Отож повторення квітневої картельної змови в Україні можливе у будь-який час. Особливо з огляду на те, що два тижні тому президент РФ Володимир Путін заявив, що вважає несправедливо заниженою нинішню ціну на нафту марки Urals і пропонує урядові розглянути можливість підвищення ціни. До речі, коли матеріал верстався в номер, ЗМІ повідомили, що з 31 жовтня російський мінфін вводить експортне мито на нафту в розмірі 179 доларів за тонну.

АКТивна «зачистка»

АКТивна «зачистка»

Власне, урядові постанови переглядають прискореними темпами. Як випливає зі слів Прем'єра Юлії Тимошенко, «під ніж» має піти 119 регуляторних актів, які народилися в стінах Кабміну, з них, як мінімум, 101 постанову вже скасовано. У результаті стало непотрібним брати ліцензію для ведення бізнесу в низці сфер. Зокрема, знято обмеження для тих підприємців, які надають побутові послуги. Крім того, скасовано постанови щодо переслідування за несплату податків і визначення доходів громадян за непрямими методами. Уряд також запропонував Вікторові Ющенку припинити дію 66 указів попереднього керівництва держави. Водночас зволікають із 22 постановами, які визначають порядок формування спецфонду держбюджету. Утім уже кілька днів тому пані Тимошенко визначила інший, більш реальний термін звітування з такого показника, як скасування регуляторних актів, — жовтень.
Нинішня кампанія з перегляду регуляторних актів не стала чимось несподіваним для чиновництва. Власне, цей процес розпочався в 1997 році, коли було створено Державний комітет з питань підприємництва і регуляторної політики. Однак ніякі декларації і проповіді «згори» так і не змогли переламати звичку держслужбовця «тримати і не пускати» всіх і вся. Чи стануться якісь принципові зміни в масштабах країни цього разу, «УМ» розпитувала в народного депутата (фракція «Наша Україна»), голови Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Ксенії ЛЯПІНОЇ.

«Я не один рік у сво­є­му жит­ті пра­цюю...»

«Я не один рік у сво­є­му жит­ті пра­цюю...»

Як і слід бу­ло очі­ку­ва­ти, з наб­ли­жен­ням ви­бо­рів уряд усе час­ті­ше стає мі­шен­ню для кри­ти­ки. «Кри­ти­ка — це доб­ре», — заз­на­чи­ла Прем'єр Юлія Ти­мо­шен­ко на вчо­раш­ній прес-кон­фе­рен­ції за під­сум­ка­ми уря­до­во­го за­сі­дан­ня, що від­бу­ло­ся ми­ну­лої се­ре­ди.

Країна, яка завозить

Країна, яка завозить

Не для кожного українця питання імпорту-експорту країни — розкрита книга, однак кожний рано чи пізно відчуває це на своєму гаманці. Піклування про ці тонкі матерії громадянин довіряє уряду і Нацбанку, сподіваючись, що там, у високих кабінетах, дбають про його інтереси. Скільки Україна продає своїх товарів і послуг, а скільки завозить — це й справді сфера, на якій розуміються тільки вузькі спеціалісти. Проте і розмiр експортно-iмпортного сальдо, буває, при всій своїй недоступності стає предметом обговорення в суспільстві.

Більше доларів — прозорих і чесних

Вересневі завдання уряду не вичерпуються регуляторною та комунальною реформами. Так само до 1 вересня Президент доручив урядові провести повний аналіз діяльності вільних економічних зон (ВЕЗ) і знайти компенсатори для тих інвесторів, які чесно працювали в цих зонах, але разом з іншими бізнесменами були позбавлені пільгового оподаткування. Хоча, чесно кажучи, до інвестиційного буму ці ВЕЗ та ТПР (території пріоритетного розвитку) в Україні не привели. За даними Анатолія Кінаха, впродовж чотирнадцяти років незалежності сума іноземних інвестицій, що припадають на одного українця, становила 186 доларів США. За його словами, такий рівень інвестицій «неприпустимо низький». Однак, схоже, уряд вирішив «перепросити» ВЕЗ і ТПР. У Кабміні працює робоча група з вивчення проблем ВЕЗ і ТПР. Вона, за словами віце-прем'єра, здебільшого займається тим, що шукає способи, як зменшити негативні наслідки скасування особливих умов їх діяльності. Більше того, уряд у вересні представить на розгляд перламенту законопроект про вдосконалення діяльності одинадцяти ВЕЗ і дев'яти ТПР, які сьогодні працюють у країні.