В українському політикумі, як відомо, можливо все. Навіть відверте перекручування фактів.Чутки про недобре ставлення до чинного уряду з боку представників «Антикризової» коаліції, зрозуміле одній частині електорату, обурюють іншу його частину. Адже ці чутки разюче дисонують із роз'ясненнями, які надають Мінфін і Мінекономіки. Утім уже здійснилося буцімто справедливе покарання: 27 липня парламент прийняв постанову, якою визнано незадовільною роботу Кабінету Міністрів щодо виконання бюджету-2005. Верховна Рада не затвердила відповідний звіт уряду і рекомендувала розібратися з цим питанням Генпрокуратурі. Представники Партії регіонів намагалися підібрати нищівні характеристики на адресу уряду «помаранчевих». «Треба прямо сказати, що це була провальна політика, від якої країну потрібно негайно рятувати», — заявив голова парламентського Бюджетного комітету Микола Азаров. За його словами, імпортерам дозволили нажитися за рахунок державної скарбниці, за рахунок українських споживачів і за рахунок згортання власного виробництва.

Iнвестиційний прорив не відкладається. Просто іноземні інвестори після минулорічного скасування податкових пільг вільним економічним зонам і технопаркам змінили орієнтацію. І хоча парламент днями відновив ці пільги в Бюджетній резолюції на 2007 рік, інвестори вирішили оминути політичні ризики і перенесли акценти з ВЕЗів і технопарків на земельні ділянки. У цьому представники іноземних компаній знайшли цілковите порозуміння з Президентом Віктором Ющенком. Принаймні на користь такого твердження свідчить, як мінімум, поява двох документів. По-перше, це знаменитий Указ №300 «Про план першочергових заходів у сфері інвестиційної діяльності» від 10 квітня. По-друге, Указ №644 «Про деякі питання організаційно-правового забезпечення формування та регулювання ринку землі і захисту прав власників земельних ділянок» від 25 липня. В останньому документі наголошується, що уряд повинен забезпечити підготовку і винесення на розгляд парламенту низки відповідних законопроектів. Варто зауважити, що на це відводиться досить стислий термін — чотири місяці.

Формальним приводом для чергової зустрічі керівників Асоціації українських банків (АУБ) з журналістами послужила подія, яку не назвеш цікавою для більшості загалу. Ішлося про підсумки діяльності комерційних банків у першому півріччі. Насправді ж аналіз досягнутих результатів став поштовхом для досить глибокої розмови про роль банківництва в зростанні української економіки. Тим паче в умовах, коли не кожен наважиться висловлювати прогнози з огляду на нестабільну політичну ситуацію у країні.

Мінекономіки на чолі з успадкованим від «регіоналів» Арсенієм Яценюком намагається до останнього демонструвати започаткований «помаранчевим» урядом стиль відкритості у своїй роботі. Головне економічне відомство минулого тижня провело публічний звіт про свою діяльність у першому півріччі і для виконання цієї місії делегувало на зустріч з пресою першого заступника міністра Сергія Романюка.

На засіданні уряду позавчора підбивали підсумки роботи економічного блоку за перше півріччя. Нагадаємо, зростання ВВП України в червні становило 9,3 відсотка, за підсумками першого півріччя — 5 відсотків. Позитивну динаміку промисловості (3,6 відсотка) найбільшою мірою визначало зростання у машинобудуванні, металургії і харчовій промисловості. За 9 місяців промислове зростання очікується на рівні 4 відсотків, зазначається у висновках Мінекономіки, оприлюдених на відомчому сайті. Крім того, за висновками міністра економіки Арсенія Яценюка, у першому півріччі вповільнилися темпи зростання імпорту при відновленні експортних показників. Він також висловив упевненість, що підсумки третього кварталу будуть ще кращими. Крім того, за попередніми даними, в першому півріччі до України надійшло близько двох мільярдів доларів іноземних інвестицій, що в чотири рази більше, ніж у минулому році.

Росія знову не дала згоду на підписання Європейської енергетичної хартії. Суть протиріччя така: РФ потрібен доступ до розподільчих мереж країн Європи, ЄС — доступ до транзитних потужностей «Газпрому». При цьому українська газотранспортна мережа , схоже, роглядається як «пиріг на іменинах», до якого прикуті очі гостей. Поки що на тлі розмов про можливе відновлення ідеї газового консорціуму офіційний Київ не заявив, якого саме формату цього консорціуму він прагне. Мабуть, повернення до цього проекту для української верхівки було надто крутим і несподіваним. Надто великі надії вона покладала на саміт «великої вісімки» у Санкт-Петербурзі після того, як її позиції підтримали західні політики, які активно говорили про «енергетичний шантаж». Адже напередодні саміту мало не всі західноєвропейські газети згадували Україну.

Після українсько-російських газових перемовин, що відбулися 6 липня в Москві, другою найбільш обговорюваною темою після подій у парламенті є тема підготовки до зими. Дискутують навколо ціни, яку Україна може заплатити за своє благополучне входження в опалювальний сезон. Дефіцит «блакитного палива» до кінця цього року, за уточненими даними голови правління НАК «Нафтогаз України» Олександра Болкісєва, становить 10 мільярдів 700 мільйонів кубометрів. Дефіциту не повинно було бути, принаймні про це подбав глава держави Віктор Ющенко під час перемовин з Туркменбаші наприкінці грудня минулого року. Однак з початку року в Україну не надійшло жодного кубометра палива за цим прямим контрактом, натомість українці пережили газову війну з Росією. А в Ашгабаті оголосили українсько-туркменський контракт на 2006 рік, зокрема з ціною в 60 доларів на друге півріччя, недійсним. Пан Болкісєв під час прес-конференції на минулому тижнi не побажав коментувати цю ситуацію, зазначивши, що про таку ціну домовилися між собою президенти обох країн. Тож він сподівається: якщо з української сторони не буде різких рухів, то Київ, Москва та Ашгабат зможуть домовитися між собою на взаємно прийнятних умовах. Водночас своєї нової ціни на газ у 100 доларів як для українців, так і для росіян Сапармурат Ніязов не відмінив.

Як стало відомо, Київщина вже винесла перші уроки зі співпраці з новою облрадою. У квітні керівні посади у Київській облраді обійняли представники Блоку Юлії Тимошенко та Соціалістичної партії України. На пропозицію новoобраного голови ради Володимира Майбоженка (фракція БЮТ) замість однієї посади заступника голови ради було введено посади першого заступника голови і двох заступників голови. Крім того, депутатський корпус на 90 відсотків оновився, і довелося проводити для багатьох, хто прийшов сюди вперше, спеціальне навчання. Пролунали й перші оцінки і навіть звинувачення. Найбільший клопіт, як видається, був пов'язаний iз грошима. Про це — в інтерв'ю із заступником голови облдержадміністрації, доктором з державного управління Юрієм КОВБАСЮКОМ.

Промислова політика потребує збалансованості між багатьма «невідомими». Тим паче в нашій країні, де сотні тисяч підприємств залишаються не реструктуризованi, але за деякі з яких розгорнулася серйозна боротьба із залученням судів і використанням незаконних методів аж до рейдерства.
Об'єктивно кожному зрозуміло, що слід враховувати, з одного боку, виклики, які кидає бізнес-середовищу монополізм великих підприємств, і, з іншого — нагальну потребу у веденні конкурентної політики на світових ринках. А пробитися на ці ринки спроможні лише потужні компанії, які виробляють високотехнологічну продукцію. Досить успішно втілює ці та багато інших завдань Мінпромполітики на чолі з «нашоукраїнцем» Володимиром Шандрою. Завдання не з простих навіть для розвинутих економік. А в нашій країні тим паче.
«Критики є у будь-якій справі, — зазначає Володимир Шандра. — Хочу зазначити, що тільки потужні, великі компанії, в яких зібрано інтелект і фінансовий капітал та можливості впливати на ринки, можуть вигравати конкурентну боротьбу. Я глибоко переконаний, що місце невеличким компаніям є всередині потужних корпорацій. Тому я є прихильником об'єднання підприємств у корпорації. А крім того, я вважаю, що на зовнішній ринок слід виходити з високотехнологічною продукцією. Зважте на розрахунки. Коли ми експортуємо кілограм металу, він приблизно коштує п'ятдесят центів. Коли експортуємо кілограм металу в автомобілі, то його ціна зростає до ста доларів, якщо в літаку — то до півтори тисячі доларів, якщо в супутнику — 50—100 тисяч доларів за один кілограм».

Український капітал уже наситився сировинною складовою і починає цікавитися інноваційно-інвестиційним бізнесом. Таку думку днями висловила віце-президент Української спілки промисловців і підприємців (УСПП) Тетяна Степанкова під час конференції про роль інтелектуальної власності для розвитку економіки. Є й інші причини такого інтересу до інноваційної проблематики. Це серйозні побоювання щодо конкурентоспроможності української продукції. На зовнішньому ринку, де обсяги нашого експорту останнім часом дуже скоротилися, можна відновити позиції, якщо товари будуть іншими — кращими, сучаснішими або й навіть унікальними. А проте сьогодні Україна посідає лише 86 місце з конкурентоспроможності своїх товарів у світі. З огляду на майбутній вступ нашої країни до Світової організації торгівлі, таке становище не обіцяє нашому товаровиробнику нічого доброго.