Розсекречений жах

Учора в Українському домі було велелюдно і болісно. Відвідувачі виставки, закуті в півколо стендів, внутрішньо виборсувалися з проминулого відчаю, про який їм нагадували прості й суворі документи. Фото: активісти виносять пожитки з хати «куркуля», на них злякано дивляться троє малят... Текст: «Станом на 20 грудня 1932 року органами ДПУ УСРР «у зв'язку з оперативним натиском» було заарештовано 16 122 особи. Найпоширенішими видами «злочину» були опір вивезенню хліба і приховування хліба»... Текст: «Рева Микола Антонович, житель села Хильківка Полтавської області 1 травня 1940 року написав листа в ЦК ВКП(б) Й. Сталіну, де докладно розповів про 1933 рік, вважаючи, що «вождь народу» нічого про це не знає. М.Реву було засуджено до шести років позбавлення волі»... >>

Табу на Голодомор у «постпомаранчевій» Україні?

Хтось може закинути: вони знову пишуть про Голодомор, краще б зайвий раз подумали про те, що відбувається в Україні сьогодні. Втричі чи бiльше підвищено платню за комунальні послуги, зростають ціни, гайки закручують так, що скоро не дихнеш.
Аналогії виникають самі собою. Ті, хто глумиться над пам'яттю мільйонів замордованих комуністичним режимом українських селян, не чують і голоси живих. У 1933-му компартійні та комсомольські активісти витрушували останні зерна з горняток, на їхніх очах умирали від голоду діти. Тепер червоні «захисники» інтересів народу, які разом із «синьо-білими» олігархами з цинічною впертістю відмовляються визнати Голодомор, спільно голосують за бюджет соціального геноциду проти пенсіонерів і всіх знедолених.
Наше життя (а для багатьох українців це — животіння) нерозривно пов'язане з минулим. Сьогоднішнє українське суспільство не тільки «постпомаранчеве», а й постгеноцидне. Саме тому нам так важко рухатися вперед, а відкат назад відбувається швидко на наших очах...
Ми не вирвемося із замкненого кола трагічної національної історії, доки не осмислимо її. Тож дуже не хочеться, щоб колишні викладачі історії КПРС, діамату та істмату, які придурюються нині політиками та істориками, спаплюжили тему Голодомору і за непотрібністю списали її в архів. Нехай найболючіша для українців трагедія завжди буде в їхній свідомості незагоєною раною, що ятрить національне сумління. Як для вірменів геноцид 1915—1917 років, а для євреїв — Голокост часів Другої світової війни. Інакше стрілки годинника історії легко перевести у зворотній бік — і тоді знову оживуть привиди минулого. Прикмети цього посилилися відтоді, як поблякли ідеали Помаранчевої революції.
Тож потрібно знову і знову привертати увагу до того, як від нас намагаються приховати правду про найбільшу національну трагедію. Трагедію, яку світ частково осягнув ще майже два десятиліття тому. >>

Домашнє завдання для вчителів

Щоб стати особистістю, дитина має знати про трагедію свого народу і навчитися співпереживати іншим. Утім нині майже неможливо на прикладі розуміння Голодомору виховувати найкращі моральні якості в українських школярів. Пересувні виставки, популярні видання для підлітків, доступні для вчителів документальні фільми залишаються невтіленими бажаннями окремих інтелектуалів. Поки що тільки «просунуті» вчителі намагаються розповідати учням про великий Голод 1932—33 років. >>

Медведько Курочкіна не з'їсть?

Якщо в перші хвилини після того, як Голосіївський суд відправив Максима Курочкіна на два місяці до Лук'яніського СІЗО, його захисники не зробили жодної промовистої заяви, то тепер вони надолужують позавчорашнє мовчання сповна. Передусім, як повідомляють адвокати, вони мають намір офіційно звернутись до Генеральної прокуратури України з проханням забрати у Міністерства внутрішніх справ для подальшого розслідування матеріали кримінальної справи їхнього підзахисного. Відповідне клопотання скероване ними на Різницьку ще вчора. І це — гарний привід пересвідчитися, хто нині сильніший, Луценко чи Медведько. >>

Жінка з косою причарувала Європу

Україна може розраховувати на серйозну підтримку Німеччини — як у реформуванні країни, так і в її євроінтеграції. Такими є висновки візиту Юлії Тимошенко до Брюсселя та Німеччини, який у БЮТ називають першим візитом своєї провідниці за кордон як лідерки парламентської опозиції. >>

Яєчний шрам зарубцюється до лютого?

Невідомо, чи переслідує в кошмарних снах Віктора Януковича яєчний сором, пережитий у вересні 2004 року перед головним корпусом Прикарпатського національного університету, але Івано-Франківськ у глави Кабміну, мабуть, до останнього подиху викликатиме «яєчні» асоціації. Проте нинішнє перебування Януковича на посаді одного з двох «батьків» нації зобов'язує його, принаймні публічно, не тримати щодо Прикарпаття камінь за пазухою. Тим паче що, очунявши в реанімації обласної клінічної лікарні після знепритомнення від травми «важким тупим предметом», тодішній кандидат у президенти нібито пробачив свого юного кривдника — студента-першокурсника Дмитра Романюка. >>

І не СУМнівайтесь!

Учора Віктор Ющенко своїм розпорядженням скасував усі накази, видані головою Сумської обласної держадміністрації Ніною Гаркавою після 8 листопада. Як зазначається в розпорядженнi глави держави, вони суперечать Конституції та законам України. >>

Чи влучать полтавці в «десятку»?

Чільники Полтавської міської територіальної виборчої комісії впевнені: жодних серйозних перешкод для обрання нового мера міста вже немає — всі 134 виборчі дільниці готові до завтрашнього голосування. До вирішення окремих проблемних питань, пов'язаних з їхнім матеріальним забезпеченням та фінансуванням, голова облдержадміністрації Валерій Асадчев підключився особисто. Він неодноразово зустрічався як із членами міськтервиборчкому, головами дільничних комісій, так і з кандидатами на посаду міського голови. >>

А що скаже Король Літр?

Щойно Мінтранс відрапортував про здешевлення квитків на пасажирські автоперевезеня на деяких рейсах, а окремі регіони — про подешевшання хліба, українці завмерли в очікуванні. Адже обіцяв уряд, ось подешевшає бензин, ще й не таке буде! Бо ж ціни ці, мовляв, тісно між собою взаємопов'язані. Останнім часом вартість бензину на завправках і справді тішила око водіїв. Як виявилося, ненадовго. >>

Українська Японія

Закарпаття знову потрусило. Причому так, що багато місцевих мешканців були серйозно налякані, адже в їхніх будинках тріщали стіни і лопалися шибки.
Як повідомляє місцеве управління МНС, на відстані 54 кілометри від Ужгорода на глибині 3,5 кілометра стався землетрус із епіцентром в селі Мужієвє Берегівського району. Сила поштовху за шкалою Ріхтера — 4,3 бала (6,5 бала за шкалою руйнувань). За словами мешканців міста Берегове, через землетрус, який трапився о 9.15 ранку, в угорській гімназії обсипалася стеля у двох класах, у багатьох будинках повилітали віконні шибки, а сім житлових приміщень у Мужієві дали тріщини. >>

І дрантя погоріло, і за міст заплатіть

Водіям, які користуються мостопроводом біля метро «Шулявська» (саме під ним сталася велика пожежа на ринку секонду), знову варто морально готуватися до заторів. Згідно з розпорядженням столичного мера Леоніда Черновецького, до 20 грудня під цією естакадою наведуть порядок після пожежі. >>

«Замінована» примадонна

Концерт російської примадонни Алли Пугачової в національно свідомому Львові не обійшовся без інциденту. Під час її виступу в Львівський цирк (саме там, як правило, виступають російські гастролери, оскільки це найбільший за кількістю глядацьких місць зал у Львові), з таксофона зателефонував невідомий і повідомив про замінування. Проте концерт вирішили не припиняти. >>

Регіональна дипломатія

Правами грузин, які мешкають в областях Центральної України, відтепер займатимуться активніше. У неділю в Житомирі в Центральному драматичному театрі урочисто відкриють консульство Грузії. >>

Після ФСБ немає життя в Британії

Колишній офіцер Федеральної служби безпеки Росії Олександр Литвиненко помер у ніч з четверга на п'ятницю в лондонському шпиталі «Юніверсіті Коледж», повідомляє Бі-Бі-Сі. За словами начальника клінічного відділення лікарні Джефа Беллінгема, причину захворювання 43-річного Литвиненка до цього часу не вдалося точно встановити. Друзі, знайомі та співробітники Литвиненка вважають, що до його отруєння причетні російські спецслужби. Офіційна Москва категорично відкидає таку версію. «Справа британської поліції — розібратися в тому, що сталося», — сказав представник прес-служби адміністрації президента Росії Дмитро Пєсков. >>

Сумний привід згадати француза з сумними очима

Позавчора після довгої боротьби з раком помер у віці 76 років один із найулюбленіших акторів французького кіно Філіп Нуаре, повідомляє агенція «Франс Пресс». Упродовж своєї довгої та успішної кар'єри він знявся у 125 фільмах, найвідомішими з яких є «Стара рушниця», «Велике об'їдання», «Зазі в метро» та «Кінотеатр «Парадізо». Цей огрядний чоловік з дещо довгим носом не був красенем, але його екранними партнерками були найвродливіші та найславетніші акторки французького кіно: Симона Синьйоре, Ромі Шнайдер, Анні Жирардо, Мірей Дарк, Мілен Демонжо та Катрін Деньов. >>

Квартирне питання зі смертельними наслідками

Співробітники управління кримiнального розшуку МВС України в Одеській області заарештували двох підозрюваних у вбивстві родини одеситів, яка мешкала на вулиці Рішельєвській обласного центру. Про це у п'ятницю поінформувала кореспондента «УМ» керівник Центру громадських зв'язків облуправління міліції Ольга Богаченко, уточнивши, що «по гарячих слідах затримано двох злочинців, а також вилучено речові докази, які підтверджують їхню причетність до скоєння злочину». >>

«Рost-Поступ» проти всіх...

Повернення «Рost-Поступу» у вітчизняний медіа-простір доречніше було б назвати не реанімацією, а реінкарнацією. Газету тепер матимуть змогу щотижня читати не лише львів'яни, а й мешканці ще п'ятнадцяти областей України. Крім того, творці тижневика вирішили зробити такий собі реверанс перед «російськомовними українцями» (дещо парадоксальне словосполучення, хіба ні?). Якісні, на думку редакторів-координаторів, російськомовні тексти не перекладатимуться. >>

«Блуднi» сини

У радянські часи осіб, яким вдавалося вирватися за межі СРСР і знайти прихисток за кордоном, називали «нєвозвращєнцами». З поверненням в Україну Володимира Щербаня ми маємо нагоду започаткувати зворотний процес і побачити серед «возвращєнців» до болі знайомі обличчя — приміром, Бакая, Білоконя, Боделана, Засуху, Пукача. Це, звісно, жарт. Точніше — напівжарт, адже й на екс-«губернатора» Сумщини ніхто особливо не чекав. То де гарантія, що завтра перераховані персони не утворять натовп на кордоні, покінчивши з «екзилом»? В такому разі їх варто згадати — це по-перше. Замислитись над причинами, що роблять можливими вояжі «туди і звідти», — це по-друге. І, нарешті, «вирахувати», куди приведе наших «героїв» їхня ностальгія за Батьківщиною — у тюрму, велику політику або навіть (за прикладом відомого прихильника федералізації країни) у депутатське крісло? А відтак і спробувати дати відповідь на вже суто риторичне питання, куди ж ця сама Батьківщина котиться... >>

Андрій Жолдак зважився на «мокруху»

Андрій Жолдак нині живе у Берліні. Перевіз туди свою родину, віддав дітей до німецької школи, багато і з задоволенням працює, продовжуючи примножувати свою славу одного з наймодніших режисерів Європи. А всього лише два роки тому ми махали йому хустинками, проводжаючи з посади головрежа Харківського театру імені Шевченка і дружно розводили руками з приводу того, що знову не можемо утримати найдостойніших. Але такі, як Жолдак, не забуваються ні через два, ні через більше років. До того ж він і сам не дасть про себе забути: днями епатажний режисер завітав до Києва, де прочитав лекцію на тему «Як убити поганого актора» та заанонсував «Дні сучасного театру», під час яких будуть зіграні останні вистави режисера Жолдака. >>

«Я живу лише надією, що Оленка жива»

Оленка — наймолодша з трьох доньок Ольги Миколаївни. Ще в ранньому дитинстві, як розповідає її мама, після невдалого щеплення дівчинка стала інвалідом. Лікарі поставили їй діагноз — епілепсія. Щоб доглядати за дитиною, Ольга Миколаївна змушена була покинути роботу. >>

«Убито 31 особу»

Днями в Полтаві завершився другий (і, сподіватимемось, останній) етап судових слухань справи «карлівського» серійного вбивці Руслана Худолія. «Україна молода» вже розповідала про те, що 30 грудня 2005 року колегія з кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області винесла йому найсуворіший вирок — довічне ув'язнення — за позбавлення життя 29 людей. Однак уже тоді було відомо: визначений Фемідою страхітливий список жертв бузувіра не повний. Адже під час слідства він згадав, як у тому ж таки Карлівському районі в 2000 і 2001 роках убивав ще двох земляків — колишнього працівника міліції та стареньку пенсіонерку. Та оскільки за ті злочини вже «мотали строк» мешканці села Попівка Анатолій Івашина та Олександр Степанов, на яких задля справної цифри «навісили» згадані вбивства наші «доблесні» правоохоронці, то «приєднати» їх до першого вироку Руслану Худолію служителі Феміди просто не могли. >>

Лорди для Зети

Завдяки сліпучій красі Кетрін Зети-Джонс може змінитися... британське законодавство. Принаймні Палата лордів парламенту Великої Британії почала розгляд справи, що грунтується на спільному позові цієї акторки, її чоловіка Майкла Дугласа та журналу «OK!» до часопису «Hello!». >>

Джексон проти творця «Людини-павука»

Кінематографічна компанія «Нью лайн», відмовившись від послуг надто жадібного до грошей режисера Пітера Джексона, не довго вагалася з вибором, кому довірити екранізацію роману «Хобіт». Робота, якої позбавили творця кінотрилогії «Володар перснів», може дістатися авторові іншого всесвітньо відомого трисерійного блокбастера — Сему Реймі, «батькові» «Людини-павука». Як повідомляє сайт TheOneRing.net, такою інформацією поділилося неназване джерело в компанії «Нью лайн». >>

Треба «ля-ля» — упродовж 101 години!

Кажуть, в українців пісні найкрасивіші. А ось найдовші пісні — в... індійців. Адже саме індієць Діпек Гупта днями встановив новий рекорд для Книги Гіннесса, співаючи безперервно упродовж 101 години. Виходить, 28-річний виконавець розпинався мало не чотири з половиною доби поспіль! >>

Анекдоти

Пізній зимовий вечір. По вулиці пробігає мужик у самих трусах. Двоє перехожих
міркують:
— Мабуть, нудист.
— Ні, це, швидше, морж. Загартовується!
— Помиляєтеся, — каже голий мужик. — Я з казино біжу. >>

Універсальна спортсменка

Свого часу Україна дала світові непересічних особистостей — олімпійських чемпіонів з сучасного п'ятиборства Бориса Онищенка та Івана Дерюгіна. У часи незалежності українці в цьому виді спорту, як кажуть, зірок із неба не хапали. І ось — прорив. На чемпіонаті світу, що відбувся недавно у Гватемалі, луганчанка Вікторія Терещук виграла срібну нагороду. Відтак з’явилася нагода принаймні звернути увагу на «універсальних спортсменів». >>

Без Бубки нікуди

Позавчора у Києві відбулася звітно-виборча Генеральна асамблея Національного олімпійського комітету України. Головним її питанням було обрання керуючого складу на наступні чотири роки. На посаду президента цієї громадської організації була представлена лише одна кандидатура чинного голови Сергія Бубки. Легендарний стрибун із жердиною прийшов на зміну своєму попереднику, Віктору Януковичу, після «помаранчевих» подій. >>

Британський бал

Уже третій тур групової стадії Кубка УЄФА визначив низку команд, що забезпечили собі місця в наступному раунді. Найуспішніше наразі виступають британські команди. Мабуть, тому, що звикли в кожному матчі повністю віддаватися боротьбі, на відміну від інших більш прагматичних націй. Наприклад, друга команда італійської серії А — «Палермо» — своїм пріоритетом назвала внутрішній чемпіонат, а «на Європу» виставляє фактично другий склад. Утім сицілійці, навіть програвши у Стамбулі «Фенербахче» з великим рахунком, мають шанси вийти до «плей-оф». А першу сходинку в групі Н після перемоги над «Сельтою» забронював «Ньюкасл», який, щоправда, пасе задніх у прем'єр-лізі. Отака зворотна сторона медалі континентальних успіхів. >>