У селі Коробочкине Чугуївського району від вибуху снаряда загинуло одразу троє пастухів. І хоча попередня версія НП пролунала досить звично (загиблі нібито розбирали небезпечну знахідку для здачі на металобрухт), у неї мало хто вірить.

Дотепер в Чорнобильську зону можна потрапити лише на автомобілі. Можна собі уявити, скільки незручностей мали родичі самоселів, які тут мешкають. Та й на кладовище до покійних рідних добратися завжди було проблемою.

На курорті керівники майже 150 міст з усіх регіонів України дискутували на тему «Інноваційні шляхи муніципального розвитку: сучасний стан, прогнози, проекти і програми». Серед запрошених були: експерт Ради Європи, професор Сорбонни Жерар Марку, представники десяткiв міжнародних фондів, агенцій, депутати Верховної Ради, чиновники секретаріату Президента і Кабміну. Вітання учасникам слухань надіслали Президент України, Прем'єр-міністр і голова Верховної Ради.

Унікальне за цинізмом своїх діянь злочинне кубло виявили УБОЗівці. Як повідомив начальник Запорізького облуправління Костянтин Антонов, група осіб упродовж чотирьох років займалася примусовим переселенням власників міських квартир у розвалюхи сіл Запорізької чи Дніпропетровської областей. У спосіб вельми простий і, звісно ж, антизаконний. «Група діяла дуже професійно, — зазначив пан Антонов. — Одні підшуковавали клієнтів, другі їх «опрацьовували», схиляючи до переселення, треті відстежували, аби клієнти не йшли скаржитися до силових інстанцій».

Такого символу, як у Дніпродзержинську, жодне українське місто не має. Понад 80 років тому він увічнив борців за Радянську владу проти царського самодержавства. Якось під час страйку на одному з дніпродзержинських заводів із воріт підприємства було зірвано і кинуто в багнюку двоголового орла. Тоді й з'явилася ідея втілити у скульптурі античну легенду про Прометея, який бореться за людське щастя, поваливши на землю хижого птаха — символ самодержавства. За задумом незламний титан мав тримати над головою факел з вічним вогнем.

Ще задовго до початку другого етапу сьомої звітно-виборчої конференції Полтавської обласної організації Народної партії журналістам обіцяли сенсацію. І вона не забарилася. Менше години знадобилося делегатам для того, щоб одностайно... поховати свою облпарторганізацію, тобто оголосити про припинення її існування і «народити» оргкомітет «зі створення обласної партійної організації Української аграрної партії, що буде завжди стояти на захисті інтересів українського селянства й народу загалом, сприяти розбудові Української держави, встановленню миру й порозуміння в суспільстві». До згаданого оргкомітету ввійшли не лише всі четверо депутатів обласної ради від «базової» партії Народного блоку Литвина, а й абсолютна більшість «стовпів» Народної (донедавна — Аграрної) партії в районах. Досить сказати, що серед потенційних фундаторів нової «сільської» партії на Полтавщині налічується більше десятка вчорашніх голів райдержадміністрацій і голів районних рад, у тому числі й найодіозніших.