Минулої суботи свій 68-й день народження святкував уродженець Сумської області і почесний громадянин Запоріжжя з 1967 року, проректор Московського інституту підприємництва і права Леонід Жаботинський. Я знав, що наш знаменитий земляк новий рік традиційно зустрічає на берегах Дніпра, і зателефонував минулих вихідних на його запорізьку квартиру. Аби привітати від імені читачів нашої газети не лише з днем народження, а й одужанням (наприкінці минулого року Леонід Іванович довірився саме запорізьким хірургам, якi зробили йому досить складну операцію).

Днями Президент НОК України Сергій Бубка разом з міністром у справах сім'ї, молоді та спорту Юрієм Павленком нагородили переможців п'ятого Всеукраїнського конкурсу «Україна олімпійська».

Відомо, що голова російського спортивного відомства В'ячеслав Фетисов і президент Федерації хокею Росії (ФХР), а заодно й Професійної хокейної ліги (ПХЛ) Олександр Стеблін закляті «недруги». Днями у Фетисова з'явився привід відсвяткувати маленьку перемогу: Стебліна «поперли» з ПХЛ.

Україну важко віднести до країн, де домінують зимові види спорту. Наші результати на попередніх Олімпійських іграх підтверджують цей висновок — лише три медалі за три Олімпіади. Українські лижники до скарбнички нашої збірної олімпійських нагород ще не приносили, але були дуже близькі до цього. Ірина Тараненко-Тереля, котра вже залишила лижню, двічі опинялася четвертою. Впритул підійшла до заповітного п'єдесталу і її наступниця Валентина Шевченко. Розпочавши 11-м місцем у 1998 році в японському Нагано, за чотири роки в Солт-Лейк-Сіті уродженка Чернігівщини була вже п'ятою. Це в повній мірі можна було назвати успіхом, особливо з урахуванням того, що лише за рік до Олімпіади в США спортсменка вийшла з декретної відпустки. Хоча, як сама Валентина розповідала, високі чиновники вважали по-іншому, адже в кабінетах звикли цінувати медальний блиск, про який можна відзвітувати.
Невдовзі Шевченко остаточно утвердила себе в когорті елітних лижниць планети, за підсумками 2003—2004 років завоювавши Кубок світу на довгих дистанціях. Минулий сезон для українки вийшов не надто вдалим — далося взнаки вірусне захворювання. Крім особистих обставин, супроводжує загальна проблема — місць для повноцінних тренувань в Україні майже немає — фактично лише курортний Тисовець на Львівщині, де полюбляють відпочивати перші особи держави. Саме тут кореспондентові «УМ» вдалося поближче познайомитися з героїнею нашого часу. Попередній раз на рідній землі Шевченко побувала влітку, і з тих пір готується до головного старту свого життя на закордонних трасах.
Хоча, як і більшість спортсменів, Валентина має свої забобони й не говорить вголос про плани на Ігри в Турині, можна не сумніватися — дівчина мріє про медаль. І успішний виступ на етапах Кубка світу дає право вважати, що всі підстави для цього є: упродовж останнього місяця Шевченко посідала місця з третього по п'яте. Четвертою Валентина фiнiшувала через падіння на дистанції («посприяла» суперниця), а п'ятою була, коли, за визнанням її особистого тренера Валерія Леснікова, він не вгадав із змащенням її лиж. Якщо ж усе складатиметься як треба, олімпійський п'єдестал не здаватиметься таким недосяжним. Хоча ним же марять і суперниці українки: норвежка Маріт Бйорген, росіянка Юлія Чепалова, чешка Катерина Нойманова, канадка Бекі Скотт, естонка Крістіна Шмигун, німкеня Клаудія Кюнцель.