Коли в тому чи іншому місті виникають проблеми з фінансуванням футбольної команди, завжди пригадуються слова Леоніда Буряка, коли він тренував збірну України: «А чому ми повинні грати ліпше, ніж західноєвропейські команди? У нас що, економіка більш розвинута?» Навряд чи відтоді ми стали жити краще за данців, греків і турків, але ж випереджаємо їх у відборі до чемпіонату світу. Значить, не лише в «економіці» проблема. Тим більше що в нас вистачає олігархів, які не проти «погратися» у футбол та клубне господарство. Але не у кожному місті є такі «благодійники», бо не кожне «дитя дикого капіталізму» бажає перекладати гроші з народної кишені у «футбольну». І не скрізь місцеві громади та представники регіональної виконавчої влади мають утримувати футбольні клуби.

Луганщина й досі з невимовною ностальгією згадує перемогу своєї «Зорі» (тоді — представниці міста Ворошиловград) у чемпіонаті СРСР 1972 року. Тому вболівальники дуже болісно сприймають чергові «прольоти» улюбленої футбольної команди. У минулому турнірі першої ліги луганці посіли третє місце, лише трохи не дотягнувши до підвищення в класі, але відтак склалася ситуація, коли «Зоря» ризикує опинитися за межами не лише першого дивізіону, а й професійного футболу взагалі. З вини власників футбольного клубу утворився борг із зарплат гравцям і тренерам; під загрозою й щорічний обов'язковий внесок до ПФЛ, без якого клуб може перетворитися на звичайну дворову команду.

На межі першого й другого тижня 11-го чемпіонату світу з водних видів спорту, що триває у Канаді, українська команда нарешті почала поповнювати свою скарбничку медалями. У неділю ввечері першу нагороду країні принесли Олена Федорова й Христина Іщенко — дівчата вибороли «бронзу» в синхронних стрибках із триметрового трампліна. А в понеділок у басейнах Монреаля нарешті розпочалися довгоочікувані фінальні змагання плавців. Саме тут наша збірна сподівається розжитися більш дорогоцінними металами.