«Оскар»-2019: кращою стрічкою визнали «Зелену книгу»

Перша новація з’явилася не з волі організаторів. Обрання півроку тому ведучим церемонії комедійного актора Кевіна Харта викликало хвилю обурення серед користувачів соцмереж, які нагадали йому сумнівні жарти та зауваження гомофобського характеру.

 

Ображений актор відмовився від виявленої йому честі, й організатори церемонії не стали шукати заміну йому, а натомість (уперше за останні 30 років) поклали відповідальність розважати публіку жартами власного авторства і виконання акторам, які виходять на сцену представляти номінантів і оголошувати переможців. 

 

Кращий актор Рамі Малек.

 

Іншою несподіванкою стало те, що цього року в найголовнішій категорії «Кращий фільм» серед восьми номінованих робіт з’явилися дві нетипові роботи.

 

Вперше в історії «Оскарів» представлено неангломовну стрічку — чорно-білу біографічну роботу мексиканського режисера Альфонсо Куарона «Рома» іспанською мовою.

 

Більше того, фільм створено інтернет-компанією «Нетфлікс» винятково для телебачення, тому він навіть не був у традиційному кінопрокаті, що є однією з вимог до робіт, які претендують на «Оскар».

 

Саме з огляду на те, що фільм створено для телебачення, його не прийняли до конкурсу Каннського кінофестивалю. Але американська кіноакадемія врахувала художню цiнність цієї стрічки і зробила виняток. 

 

Іншим нетиповим претендентом була типова комерційна голлівудська пригодницька стрічка «Чорна пантера», екранізація коміксу.

 

Таких фільмів раніше не номінували в головній категорії. Але, знову ж таки, зробили виняток.

 

По-перше, щоб догодити смакам невибагливого масового глядача, по-друге, щоб задовольнити завжди невдоволену афроамериканську аудиторію, яка незмінно скаржиться, що в Америці «чорношкірих притісняють». А «Чорна пантера» — це перший голлівудський фільм iз чорним супергероєм. 

 

Ось ці два «випадкові зайди» і відхопили значний шмат «оскарівського пирога» на церемонії. «Чорна пантера» домінувала у технічних категоріях, бо про якісь художні вартості цієї голлівудської «жуйки» і говорити не важко.

 

Відтак цей блокбастер переміг у трьох категоріях: «Оригінальна музика для кіно», «Художнє оформлення»та «Костюми».

 

61-річний Спайк Лі відреагував на нагороду, мов підліток.

 

Фільм «Рома» номінувався у 10 категоріях, але переміг у трьох: «Краща режисура», «Оригінальний сценарій» та «Фільм іноземною мовою».

 

Тож Альфонсо Гуарон (режисер і автор сценарію), який у попередні роки вже був відзначений двома «Оскарами», помножив їх на два. «Рома» — це зовсім не «Рим», а один із кварталів столиці Мексики, де пройшло дитинство режисера-постановника.

 

Це мила і щемна стрічка про життя простих людей, їхню боротьбу за виживання в умовах кримінального оточення та корумпованої влади. 

А от рекордсменом церемонії за кількістю здобутих статуеток став фільм «Богемська рапсодія» — біографічна стрічка про легендарного співака, лідера культової британської рок-групи Queen Фредді Меркюрі.

 

Стрічка тріумфувала в чотирьох номінаціх: «Актор у головній ролі» (Рамі Малек), «Міксування звуку», «Монтаж» та «Монтаж звуку».

 

П’ять номінацій і чотири «Оскари» — хороший результат. І не лише чудової акторської роботи Рамі Малека, а всієї знімальної групи, завданням якої було відтворити атмосферу та велич виступів групи Queen у гігантських концертних залах та на стадіонах.

 

Малек, виходець з Єгипту і також араб за походженням, як і його екранний герой Фредді Меркюрі, зробив на екрані просто неймовірне.

 

Актор помітно хвилювався на сцені під час отримання нагороди, але виголосив, на відміну від більшості переможців, змістовну і небанальну промову. 

 

 

У найголовнішій категорії «Кращий фільм» перемогу здобула стрічка режисера Пітера Фареллі «Зелена книга» про часи сегрегації 60-х років минулого століття у США.

 

Це так званий «фільм дороги», в якому простакуватий білий водій і негритянський джазовий піаніст-інтелектуал мандрують південними штатами.

 

Виконавець ролі джазмена Махершала Алі отримав «Оскара» як кращий актор у ролі другого плану, а його партнер Вігго Мортенсен програв у категорії «Актор у головній ролі» Рамі Малеку. П’ять номінацій і два «Оскари» — такий результат цієї стрічки. 

Про акторок варто згадати окремо, бо перемож­ниць цього вечора об’єднувало одне — вони пролили на сцені під час отримання нагород море сліз.

 

Переможниця в категорії «Акторка другого плану» за роль у фільмі «Якби Біл-стріт могла говорити» чорношкіра акторка Реджина Кінг, для якої це була перша номінація і перший «Оскар», кріз рясні сльози і маму згадала, i всіх численних сестер по­іменно та, мабуть, і всю знімальну групу.

 

Така ж історія повторилася і з темношкірою художницею-постановницею «Чорної пантери» Ханнер Бічлер. Я, як, певне, і більшість слухачів i глядачів, вважав Леді Гагу такою собі залізною бізнес-вумен, яка чітко прямує до мети і сльози їй не властиві.

 

Так і вона після оголошення переможницею в категорії «Краща пісня» (до фільму «Зірка народилася», в якому вона також виконала головну роль), виявиласи далеко не «залізною».

 

Епатажна співачка читала подяки iз заздалегідь заготовленого папірця та заливала його сльо­зами. До речі, «плакса» Леді Гага з’явилася на церемонію у вишуканій чорній сукні і затьмарила в сенсі вбрання всіх своїх суперниць.

 

Але не суперників! Бо  у чорній сукні з’явився на червоній доріжці й один чоловік — актор Біллі Портер із серіалу «Поза». 

 

Якщо вже про сльози, то на цій церемонії було доведено, що мокрота під очима інколи прикрашає жінку та додає їй чарівності.

 

А довела це Олівія Колман, яка перемогла в категорії «Краща акторка в головнiй ролі» за роль британської королеви Анни в історичній стрічці «Фаворитка».

 

Колман, iмовірно, не очікувала на перемогу, тому не заготувала рятівного папірця з подяками.

 

Натомість щиро розплакалася і, захлинаючись та одночасно сміючись, почала нести зі сцени різні милі нісенітниці. Це було настільки щирим та зворушливим, що зала нагородила її найщедрішими за весь вечір оплесками. 

 

А от найкращу промову вечора виголосила зі сцени нев’януча 76-річна легендарна співачка та акторка Барбра Стрейзанд. Представляючи стрічку «Чорний куклукскланівець», вона без папірця виголосила досконалий спіч про взаємовідносини між людьми та різними расами. У  кожному її слові відчувалося, що говорить справжня леді й мудра жінка.

 

Чого не скажеш про творця стрічки, яку представляла Стрейзанд. Спайк Лі є найвідомішим чорношкірим кінорежисером США, який того вечора здобув золотого «чоловічка» за кращий адаптований сценарій до «Чорного куклукскланівця» (номінувався за нього і в категорії «Краща режисура»). На сцені він поводився, наче підліток — вистрибнув на радощах на руки актору Семюелю Джексону та хаотично говорив про все і всіх.

 

Зокрема, про те, що «не треба голосувати за Дональда Трампа», та завів пісню про утиски «чорних братів і сестер».

 

Хоча цього року і серед фільмів-номінантів («Чорна пантера», «Чорний куклукскланівець, «Зелена книга» та інші), і серед переможців якраз не бракувало «чорних братів і сестер». 

 

І, нарешті, варто згадати про стрічку «Влада», як переклали її назву в нашому прокаті, або ж «Вада» (Vice), чи «Віце-президент» в іншому значенні, як звучить її оригінальна назва.

 

Цей фільм про перипетії американської політики та її цинічний характер був номінований у головній категорії «Кращий фільм», але натомість здобув «Оскара» у другорядній — «Кращий грим».

 

Просто дивовижно, як гримери перетворили вродливого 45-річного британського актора Крістіана Бейла (також був номінований у категорії «Кращий актор у головній ролі») на 70-річного «з хвостиком» стариганя — віце-президента в адміністрації президента Джорджа Буша-молодшого Діка Чейні. 

 

* * *

У цілому ж експеримент організаторів оновити оскарівське шоу, швидше, вийшов невдалим. Дотепні в фільмах актори виявилися неспроможними заготувати для церемонії «Оскарів» якийсь влучний жарт.

 

Лише на початку церемонії одна з акторок вдало пожартувала, що на вечорі «Оскарів» стіни немає, натякаючи як на сумнозвісну стіну Дональда Трампа на кордоні з Мексикою, так і на значну присутність мексиканських митців на церемонії. Багато з них і промови зі сцени виголошували не англійською, а іспанською. 

 

У підсумку шоу без ведучого було схожим на штучну новорічну ялинку, в комплект якої входять гілки, але відсутній стовбур, на якому вони мають кріпитися. Та й гілки часто були без прикрас (дотепних реплік учасників церемонії). Певне, наступне вручення «Оскарів» зазнає змін, враховуючи провали цьогорічного шоу.