Не убивай в собі людину

На головній сцені Національної оперети України відбулася світова прем’єра мюзиклу «Комахи» у постановці Оксани Тараненко за мотивами культової п’єси братів Чапеків «З життя комах». Цей мистецький продукт є повністю українським, підкреслює генеральний директор-художній керівник театру Богдан Струтинський. Робота над мюзиклом тривала упродовж двох років.

 

У складні історичні періоди митці часто вдаються до метафоричного зображення тварин або комах, щоби підсвітити метаморфози поведінки людей. Серед найвідоміших літературних творів — новела «Перетворення» Франца Кафки, яку він створив 1912 року, та  опублікована 1945-го повість-сатира «Колгосп тварин» Джорджа Оруела про свійських тварини, котрі повстають проти господарів. Брати Чапеки: Йозеф був старшим, Карел був трохи молодшим — засуджували нацизм із часів його зародження. На початку 1920-х років вони створили п’єсу «З життя комах», в якій розмірковували про сенс людського буття через комашиний світ, алегорично зображуючи людські вади. 

«Жорстокість, поставлена на потік, розлюднення, машина мілітаризму, заробляння на крові, робота пропаганди — на жаль, і через 100 років людство продовжує відтворювати ці процеси», – констатує режисерка мюзиклу Оксана Тараненко. 

У прем’єрній постановці «Комахи» глядачі зчитують реалії сучасного світу, який досі не може зупинити російську агресію проти України. Через світ комах і сновидіння постановники показують біль і страх як способи управління натовпом, а також невміння багатьма людьми бачити причинно-наслідкові зв’язки і розрізняти, що є добро, а що – байдужість, яка переростає в зло. 

Твір братів Чапеків не має лінійного сюжету, тож лібретист Микола Бровченко, режисерка Оксана Тараненко та композитор Іван Небесний створили сучасний фантасмагоричний мюзикл, де головний герой етнолог-поет Фелікс (з латини перекладається як «щасливий» або «щасливчик») постійно трансформується, обираючи щоразу між добром, корисливістю та ницістю. Він потрапляє до химерного світу, де люди набувають подоби комах, а успіх, гроші та влада мають надто високу моральну ціну.

Мюзикл наповнений багатьма сучасними мемами. Серед них нейтральні: як «двіж». І досить провокативні: як «бля@ха-муха» — ці слова рефреном звучать у пісні.

«Композитор Іван Небесний в мюзиклі «Комахи» застосовує різні стилі і прийоми сучасного композиторського письма, – розповідає диригент-постановник Сергій Дідок. –  Це й алеоторика, яка часто використовується в сучасних творах; лейтмотивна система і лейттембри, які підкреслюють характер персонажів».

У вокальних партіях Фелікса, його друга Макса (жука-гнойовика) та його дружини Марти з тієї ж породи комах та Діани – Богомолихи-вампа композитор додав тритонів, септим та інших дисонансів. Також поєднуються оперні речетативи з піснями в стилі танго, блюзу, джазу. 

Багатьох здивує номер з використанням «вуличної перкусії» – інструментів, які можна знайти на смітнику (бо ж мова про комах): диска від колеса автомобіля, металевих бочок, пластикових бутлів, каструль та металевих листів. Видають звуки з цих предметів… артисти балету.

Кожному персонажу композитор підшукав особливий тембр. Мафіозі-авторитет Леон — павук, Хресний батько у світі комах говорить з басовим октавером та максимально хриплим голосом. А мушки-одноденки співають фальцетом, наче герої мультфільмів. 

«У партитурі прописані яскраві хорові сцени, які вимагають особливого навантаження на артистів хору, які мають виступати і як солісти, і як загальний хор, — розповідає Сергій Дідок. Найбільшим викликом для мене стало поєднання всіх цих композиторських елементів у єдину цілісну систему, що дозволяє максимально розкрити фантасмагоричну природу партитури».

Щоби постановку «Комахи» технологічно та ідеологічно наповнити європейською естетикою, запросили художників із Німеччини: сценографку Ольгу фон Валь та художника з костюмів Карла-Крістіана Андресена. Світлове оформлення створили Руслан Долинич, Андрій Севастьянов. Балетмейстер-постановник вистави — Вадим Прокопенко. 

Творці мюзиклу «Комахи» насамкінець закликають: «Не убивай в собі людину!»