Віють вітри, віють буйні...

«Не так тії терористи, як той буйний вітер», — думали, певне, жителі Маріуполя, оглядаючи наслідки розгулу нічної стихії, яка наробила в місті чимало шкоди. Шквальний вітер, швидкість якого досягала 20 м/с, iз поривами до 25 м/с, валив дерева й обривав лінії електропередач. За інформацією місцевої МРЕС, з ладу було виведено 98 трансформаторних підстанцій, тож багато районів опинилися в темряві. У мікрорайоні «Східний» штормовим вітром зірвало підвіконня в багатоквартирних будинках, постраждала обшивка багатоповерхівок, а в одному приватному будинку «полетів» дах.

Через повалені дерева рух транспорту в центрі міста дуже ускладнився. Зранку навіть довелося призупинити рух тролейбуса №15. Комунальники цілий день, під дощем і вітром, розгрібали завали. До всього додався сильний шторм — висота хвиль сягала двох метрів. Також у прибережних районах піднявся рівень ґрунтових вод, але поки підтоплення житлових будівель немає.

Негода знеструмила і 335 населених пунктів на Запоріжжі. Грози та шквальний вітер, який сягав 40 метрів за секунду, виривав iз корінням дерева та зривав дахи будинків. Найбільше постраждали Вільнянський, Оріхівський, Мелітопольський, Михайлівський і Запорізький райони області. Рятувальники та енергетики протягом дня ліквідовували наслідки буревію та намагалися відновити енергопостачання населених пунктів. До відновних робіт було залучено понад сімсот робітників та майже 200 одиниць техніки.

Перша найпотужніша цьогоріч негода завернула минулої ночі й на Кримський півострів. У Сімферополі буревій повалив на тротуар декілька дерев, світлофор, зірвав дахи приміщень, пошкодив припарковані на вулиці автівки. За інформацією місцевої МНС, унаслідок буревію сталося аварійне знеструмлення 203 населених пунктів, з яких 47 — частково.

Традиційно (для цієї пори року це загалом типова погода) дісталося й Керченському півострову, а надто — Керченській протоці. Там швидкість вітру посилилася до 30 метрів на секунду, а висота хвиль сягала чотирьох метрів. Тому негайно на прикол, попередньо аж до п’ятниці, стали всі шість поромів, яким переправляють увесь наземний транспорт до Росії на цьому напрямку. За даними оперативного чергового, в даний час у порту «Крим» своєї черги на пором очікують 950 автівок, а по той бік протоки, у порту «Кавказ» — 410. За ці дні вимушеного простою вони можуть сягнути літнього показника у декілька тисяч, а сама черга — розтягнутися на десятки кілометрів. Для пасажирів і водіїв поблизу порта напнули півсотні наметів.

Утім найдошкульніші сюрпризи від погоди на Керченській переправі чекають людей узимку і ранньої весни. Тоді, зазвичай через морози, льодохід із потужними штормами, — тутешній фарватер стає практично не придатний для судноплавання, відтак виникають неабиякі логістичні труднощі. Саме ця обставина, сходяться на думці багато нинішніх експертів, може спровокувати росіян на чергову спробу силоміць «прорубати» сухопутний коридор до Криму через Донецьку, Запорізьку і Херсонську області.