Термінологічна еквілібристика навколо «Одеси—Бродів», схоже, була визначальною особливістю переговорів, що відбулися наприкінці минулого тижня у Москві, між українським і російським прем'єрами. «Україна й Росія обговорюють спільне використання нафтопроводу «Одеса—Броди», — заявив голова уряду РФ Михайло Фрадков, повідомивши, що сторони домовилися про експлуатацію цієї нафтомагістралі, аж до обсягів завантажування, і залишилося «утрясти» лише деякі технічні деталі на рівні операторів. У результаті переговорів так і не було підписано довгострокову угоду про транзит російської нафти територією України. Спостерігачі вважають, що справжня причина чергового непідписання цієї угоди криється не «в деталях», а в принципах: сторони так і не досягли спільного бачення майбутнього «Одеси—Бродів». Ідеться про питання прямого або реверсного використання нафтомагістралі. Нагадаємо, що в минулому році угоду про транзит, яку було розраховано на п'ятнадцять років, так само не підписали через невизначеність напрямку «труби». Про це нагадали й пану Фрадкову під час прес-конференції. Однак він негативно відповів на запитання про пов'язування російською стороною підписання довгострокової угоди з вирішенням питання про реверс.

На місці зруйнованих 11 вересня 2001 року веж-«близнюків» Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку виросте Вежа Свободи. Позавчора на сумновідомому «гранд-зеро» — порожньому місці, що лишилося від двох хмарочосів, — було закладено перший камінь у новобудову. Це 20-тонна гранітна плита з написом: «На згадку про тих, хто загинув 11 вересня, і на знак непорушності свободи».

Учора Віденська лікарня швидкої допомоги офіційно повідомила, що президента Томаса Клестіля було госпіталізовано: у нього зупинилося серце, і були задіяні всі найновіші медичні методики, аби зберігати життя австрійського президента. «Не виключено і летального кінця», цитує УНІАН з посиланням на РІА «Новості» повідомлення віденських лікарів.

Після солодкого столу матері та двом неповнолітнім донькам ураз погіршало. Незвичне чаювання закономірно привернуло увагу не тільки медиків, а й обласної санепідемстанції, МінНС, СБУ, а потім і російської ФСБ.

Якова Айзенберга вважали одним з провідних конструкторів у галузі ракетобудування у колишньому СРСР, та й у світі, він розробляв системи управління для різних ракет та космічних апаратів. Айзенберг був генеральним конструктором, а потім гендиректором одного з найзначніших підприємств у світовій ракетно-космічній галузі — харківського заводу «Хартрон». Одні лише звання змушують шанобливо схилити голову перед цим ученим — лауреат Ленінської та Державних премій СРСР і УРСР.

Смерть застала кумира молоді буремних 60-х у Лос-Анджелесі. Славетний актор помер у дуже поважному віці — 81 рік.
Він був вибухонебезпечною людиною, поривчастою, щирою. Тому Марлону Брандо і вдавалися ролі з романтичним ореолом. Так, свою першу славу актор здобув у фільмі «Дикун», котрий побачив світ у 1953 році. Він створив на екрані образ «свого хлопця» — на мотоциклі, в чорних окулярах, у джинсах, заправлених у ковбойські чоботи, у шкіряній куртці (зараз би сказали — у куртці-«косухі»). А кінокар'єрі сприяли перші вдалі ролі у бродвейських театрах, насамперед роль Стенлі Ковальського у «Трамваї бажань». Коли цей твір було екранізовано, Брандо повторив свою роль, тільки на «простирадлі» кіноекрана.