Коли говорять музи — гармати мовчать. Проекцiонуючи цей відомий вислів на сьогодення Києва, під «гарматами» слід розуміти занесені над історичними будівлями ковші екскаваторів, які не менш ефективно, ніж окупанти під час війни, нищать архітектуру міста. «Музи» — всі, хто виходить на акції протесту і у такий спосіб примушує «гармати» якщо не «замовчати», то хоча б узяти тайм–аут у своїх руйнівних діях. Режисер Олександр Білозуб у нерівній битві за Київ, обрав тактику не одноразову, а системну. Вистава «Як тебе не любити, Києве мій!», прем’єра якої відбулася днями на Камерній сцені Театру Франка, буде таким собі постійним закликом берегти місто, велична історія якого разюче дисонує із сьогоднішнім безладом на його вулицях.

У легендарного журналу «Сучасність» відкривається друге (чи то пак четверте) дихання — видання знайшло нового інвестора, це видавництво «Спадщина–Інтеграл», якого головний редактор Тарас Федюк називає «стабільним засновником». Інвестор, за словами Федюка, має намір спонсорувати «Сучасність» не рік–два, як траплялося з його попередниками, а дати тривале життя журналові.

У житті Сергія Жадана відбулось завершення видавничої кабали у «Фоліо», де він мав регулярно видавати на–гора хоч якусь продукцію на зразок компіляційного «Капіталу» і «Лілі Марлен», рецензії на які вже давно не хоче брати більшість видань. А перехід під крило «Клубу сімейного дозвілля», де нині вийшла збірка «Вогнепальні й ножові», дозволить харківському поету писати нові речі, а не стрибати з бубном по сцені на чолі з містечковими гуртами, заробляючи гроші на прожиття.

Завтра в Києві — прем’єрний показ стрічки «Матч», знятої у співпраці українських та російських кінематографістів. Мається на увазі легенда про так званий «матч смерті» між київськими футболістами та німецькими окупантами. Прокатна доля фільму визначилася не відразу. Експертна рада при Держкіно перевищила термін розгляду заявки на видачу прокатного свідоцтва, і ця мовчанка тривала на тлі заяв правоцентристських партій та громадських рухів, які переконували: «Матч» несе в маси принизливий для українців контекст. Урешті 21 квітня Держкіно таки «благословило» стрічку на український прокат.