Що то булькало в Казані?

Що то булькало в Казані?

Позавчорашня гра в Казані — знову провальна для київського «Динамо» — вочевидь стала останнім матчем Андрія Шевченка в Лізі чемпіонів. Шева входить до п’ятірки кращих бомбардирів ЛЧ за всю історію, але цього року він рідко потрапляє до динамівської «основи». Що й не дивно: у вересні володареві «Золотого м’яча–2004» виповниться вже 35. Нагадаємо, Андрій неодноразово заявляв, що завершить кар’єру гравця на Євро–2012.

Статус «діда» Шевченко підтвердив і в матчі з «Рубіном». У другому таймі, щойно вийшовши на заміну, Шева накричав на Юрія Сьоміна. На зауваження тренера ветеран відреагував різко — двічі вигукнув: «Не чіпай мене!» Команда на той час уже програвала за сумою двох матчів із рахунком 0:3 й марно силкувалася змінити перебіг протистояння. «Чи є керованою команда, в якій гравець, нехай навіть дуже заслужений, може так відповісти тренеру?» — запитали Сьоміна на післяматчевій прес–конференції. Наставник не схотів виносити сміття з хати, списавши репліку Шевченка на збудження й оцінивши ситуацію як «робочу».

Хай там як, друга команда України поступилася бронзовому призерові чемпіонату Росії із загальним рахунком 1:4 і тепер зможе щось доводити на міжнародній арені лише в другорядній Лізі Європи.

Тренування чи змагання?

Тренування чи змагання?

Зробивши на старті чемпіонату Європи заяву про пріоритет здобуття олімпійських ліцензій, тренерський штаб українських стрільців, напевно, захистив себе від критики на випадок, якщо збірна залишиться без медалей. І перші два дні змагань у Белграді українці так і завершили — без нагород.

ХРОНІКА

ХРОНІКА

    Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/clients/umoloda/inc/templates/news2.inc on line 44

Олександр Бондар: Боюся висоти, але люблю адреналін!

Олександр Бондар: Боюся висоти, але люблю адреналін!

За словами Тамари Токмачової — головного тренера українських стрибунів у воду, які нещодавно повернулися зi світової першості, її підопічні в Шанхаї виступили чудово.

«Я давно не пам’ятаю такого, щоб у нашому доробку були й треті, й четверті, й п’яті, й шості місця. В цілому ми увійшли до вісімки найсильніших збірних. І це при тому, що не було Іллі Кваші, якому до Китаю не дозволили полетіти лікарі», — каже пані Токмачова. Наставниця українських «водних акробатів» розповіла «УМ», що самі змагання проходили важко — одна стрибкова серія тривала близько чотирьох годин, під пекучим сонцем та за умов високої вологості.

Однак, незважаючи на складну погоду й повне домінування господарів, вітчизняні спортсмени залишили слід на світовому п’єдесталі. Єдина нагорода, яку здобула українська збірна в Шанхаї, належить луганському дуету — 18–річному Олександрові Бондарю та 20–річному Олександру Горшковозову. З молодшим представником бронзового тандему, який, нагадаємо, минулого року виграв два «срібла» на I Молодіжних іграх у Сінгапурі, поспілкувався кореспондент «УМ». Телефонний дзвінок застав Сашка Бондаря в Ялті.

Всі статті рубрики