31 березня, коли Василь Федоришин святкував 30–річчя, Національний олімпійський комітет України назвав його найкращим спортсменом 2010 року. Торік борець вільного стилю з Івано–Франківщини у ваговій категорії до 60 кг здобув «срібло» чемпіонату світу й «бронзу» європейської першості, переміг у фіналі «Золотого гран–прі», в особистому заліку Кубка світу і на престижному турнірі пам’яті Івана Яригіна у Красноярську.

Цьогоріч Василь зосередився на чемпіонатах Європи та світу. Власне, Євро–2011 в Дортмунді стало для Федоришина першим офіційним змаганням року. Із Німеччини він привіз бронзову медаль. Для хлопця це вже десята (!) нагорода чемпіонатів Європи, із яких він ніколи не повертався з порожніми руками. Такою стабільністю в сучасній боротьбі не може похвалитися ніхто. Спеціально для «УМ» Федоришин згадав колізії навколо всіх своїх європейських подіумів.

В останньому сегменті кваліфікації Гран–прі Іспанії обидва пілоти «Ред булл» практично на секунду випередили найближчих конкурентів, тож привести до чергової перемоги один зі своїх болідів для керівника «биків» Крістіана Хорнера було справою техніки. Цікаво, що на першій позиції стартового поля опинився не Феттель, який виграв усі «поули» на попередніх чотирьох етапах, а його напарник Марк Уеббер. Саме австралієць упродовж трьох вільних практик та кваліфікації був найшвидший на автодромі «Каталонія». Відтак Уеббер мав хороші шанси поліпшити здобутки після третьої позиції в Китаї, другої — в Туреччині.

Париж, травень, сонце, «Ролан Гаррос». Такі асоціації виникають у багатьох шанувальників спорту, коли згадують про відкритий чемпіонат Франції. Другий у цьому році турнір із серії «Великого шолома», на відміну від трьох своїх «братів», уже вшосте стартував не в понеділок, а в неділю — тому триватиме 15 днів. Тож цікавих подій буде ще більше.

Надто вже своєрідним вийшов заключний тур ювілейного, 20–го, чемпіонату України серед команд прем’єр–ліги. Лише у Сімферополі змагалася пара, в якій обом клубам конче потрібно було вигравати. В інших матчах максимум один із суперників вирішував важливі турнірні завдання. Тож дечия розслабленість (не хотілося б вірити у версії про навмисну «здачу») зіграла на руку іншим, і 30–й тур приніс чимало несподіванок. Головна — до першої ліги разом із Запоріжжям вилітає дуже небідна команда Севастополя зі знаним іноземним тренером на чолі та багатьма зірковими легіонерами у складі.