...Того дня було тепло та сонячно. Тож 71–річна мешканка Канева вирішила з подругою піти на «тихе полювання» до Канівського природного заповідника. У лісі жінки домовилися після збирання грибів зустрітися в певному місці, котре добре знали. Але туди прийшла тільки одна з них. Вона трохи почекала товаришку, а потім пішла до міста. Вирішила, що її подруга вже дома. Але жінки там не було. Й ніхто із сусідів її не бачив. Подруга чекала бабусю до самого вечора, а коли почало сутеніти, подзвонила канівським рятувальникам.

Складається враження, що американці про українських учених та їхні розробки знають більше, ніж вітчизняна Академія наук та її розгалужені структури. Інакше й не можна пояснити успіх ученого–хіміка з Краматорська Анатолія Авдєєнка, якого за «видатні дослідження у галузі хімії» у США визнано людиною 2010 року. А от в Україні науковця ніхто й добрим словом не згадав.

Те, що один раз на рік і палиця стріляє, відомо кожному, а вогнепальна зброя — тим паче. Але 33–річ­ний макіївчанин ніколи не думав, що його смертельну іграшку знайде дворічний синок. Коли батько прийшов iз роботи, малюк вирішив «зробити ревізію» у батьковій барсетці.

Ця трагедія, нагадаю, сталася в обласному центрі кілька місяців тому: 28 липня під час вечірнього богослужіння у Свято–Покровському храмі спрацював вибуховий пристрій, унаслідок чого восьмеро мирян були поранені, а черниця Людмила загинула. Очільники запорізької єпархії УПЦ МП ще пiд час установлення осіб зловмисників і з’ясовування наслідків вибуху озвучили намір збудувати на місці пошко­дженої нову церкву. За ініціативи очільника області Бориса Петрова для збору коштів створили благодійний фонд, нагадує сайт облдержадміністрації. І щойно комісія констатувала, що храм відновленню не підлягає, обласна влада вирішила будувати новий храм, а партія, висуванцем якої є «губернатор», внесла свої жертовні «п’ять копійок», точніше — 100 тисяч гривень.