На наших дорогах далеко не заїдеш

      Українські дороги навіть не тягнуть на «трієчку» —  з цим жоден автомобіліст не сперечатиметься. Зрештою, до висновку, що стан наших автошляхів перебуває у незадовільному стані, прийшло і Головне контрольне-ревізійне управління України. Нещодавно воно перевіряло  Укравтодор щодо того, як використовують кошти, призначені на ремонт та будівництво доріг. Адже головна причина занедбаності українських доріг традиційна —  недостатнє фінансування. За словами заступника голови ГоловКРУ Наталії Рубан, у найгіршому стані дороги місцевого значення —  у тамтешньої влади «викроїти» щось на їх ремонт рідко вдається. Так,  упродовж 2000—2002 років на утримання та розвиток автомобільних доріг надійшло 3,7 мільярда гривень, що становить лише 13 відсотків від технологічних потреб. Відтак хронічне недофінансування щорічно спричиняє хронічні «недоремонти» доріг на 65—70 відсотків. Ось і виходить, що мусять «латати» вже давно зношені дороги замість того, аби капітально їх відремонтувати. За даними ГоловКРУ, в Україні наразі на дорогах проводиться лише 13 відсотків капітальних ремонтних робіт від необхідного. До того ж працюють, як правило, авторемонтні служби на старій, зношеній техніці. Обновити будівельний парк —  недопустима розкіш, адже на це необхідно щонайменше 1,8 мільярда гривень. Звісно, грошей таких немає.

      Недієвою виявилася і Державна програма розвитку дорожньо-транспортного комплексу України. Її реалізація, знову ж таки «заглохла» на питанні фінансування: вартість програми було оцінено в 10 мільярдів гривень, а реальні кошти, що надійшли на її виконання, становили лише 3 мільярди. Тому в Укравтодорі лише розводять руками: ми, мовляв, відремонтуємо, давайте гроші. За словами керівництва відомства, наразі обсяги фінансування зросли, але вони все ще не покривають навіть 30 відсотків потреб.

      Серйозною проблемою є відсутність єдиної бази реєстрації власників транспортних засобів як фізичних, так і юридичних осіб, невизначення в законодавчих актах єдиного контролюючого органа, який би відповідав за повноту та своєчасність надходження податків для дорожнього фонду. За словами Наталії Рубан, чи не найбільшою проблемою для місцевих доріг є розпорошеність дорожнiх фондів. Так, в Україні існує понад 11 тисяч таких фондів —  кожне село має право створити свій, місцевий. Зрозуміло, що доходи у цих регіональних фондів незначні —  не дозволяють провести серйозні ремонтні роботи. Тому, за висновками фахівців, необхідно консолідувати надходження дорожнiх зборів у державний бюджет, а не «розкидати» їх по тисячах місцевих. Ще однією панацеєю для наших поганих доріг можуть стати автобани. Фахівці певні: більше доріг варто віддавати у концесію і використовувати їх на платній основі. Проте існують й інші  причини поганих магістралей —  організаційні, соціальні та правові порушення. Це, в основному, нецільове використання коштів та завищення вартості проведених робіт.