Похибка і її межа

09.02.2010
Похибка і її межа

Юлія Тимошенко каже: «Далі буде». (Фото Рейтер.)

«Пропало всьо» — ця знакова фраза з відеозвернення Юлії Тимошенко хоч і не лунала в її прес–штабі під час виборчої ночі, проте була написана на багатьох обличчях. Передусім — журналістських. Адже розбалувані попередніми заходами БЮТ у готелі «Хайятт» — під час першого туру нинішніх виборів і парламентських перегонів 2007 року — акули пера й мікрофона потайки плекали надію не лише наїстися, а й, залежно від політичних симпатій, залити горе/відзначити перемогу. Але вишукані наїдки й ріки вина, якими БЮТ раніше щедро балував журналістів і гостей, цього разу таки «пропали»: на зміну стравам у стилі «хайяттівського» ресторану прийшли скромні бутерброди, виставлені в окремій кімнаті для преси, а алкоголю й зовсім не було. «Шампанське відкривати рано, а споювати журналістів так, як минулого разу, коли вони до початку прес–конференцій уже на ногах не трималися, ми більше не збираємося», — пояснювали заклопотані працівники штабу.

Але якщо нестачу пареного судака й «каберне» «сторожові пси демократії» витримали фактично без нарікань, то брак інформаційних харчів завдав значно більше прикрощів. На відміну від 17 січня, цього разу високопоставлені БЮТівці намагалися журналістам на очі не потрапляти, прожогом долаючи відстань від вхідних дверей до ліфта, який відвозив їх у «таємну кімнату» поверхом вище. Там соратники Юлії Тимошенко разом із самою лідеркою подалі від цікавих очей спостерігали за оголошенням у прямому ефірі вже й без того відомих їм результатів екзит–полів. У конференц–залі за всіх віддувався тільки номінальний «НУНСівець» Юрій Кармазін, який в інтерв’ю журналістам заявляв про «неймовірного масштабу» фальсифікації і наголошував, що «ще не вечір».

Після короткої наради у VIP–залі на брифінг вийшов Олександр Турчинов. Його месидж був рішучим і лаконічним: екзит–поли — не результат, а лише соціологія, відставання Тимошенко від Януковича — у межах статистичної похибки, а «міф про колосальний розрив між кандидатами» зруйновано вщент. Відчай віце–прем’єра видавали хіба що очі, які геть не світилися впевненістю.

Наголосивши на тому, що штаб Тимошенко не залишить без судової уваги численні фальсифікації, Турчинов залишив пресу переварювати цю інформацію. Іноземні журналісти схвильовано зашепотіли, перепитуючи у своїх українських колег, чи є імовірність повторення Майдану. «Що ж я напишу, якщо міжнародні спостерігачі запевняють, що вибори пройшли без масштабних порушень, а Турчинов заявляє про фальсифікації?!» — розгублено запитувала в телефонну слухавку англомовна дівчина.

Тим часом «на безриб’ї» одним із центральних коментаторів виявився російський політолог і за сумісництвом депутат російської Держдуми від правлячої партії «Єдина Росія» Сергій Марков. Сяючи від задоволення, він відкидав побоювання журналістів щодо європейського бойкоту ймовірного Президента–зека: «Янукович — дитя шахтарського селища, він без матері–батька ріс, тому просто не міг не мати проблем із законом! І в розумній Європі це повинні чудово розуміти», — наголошував «єдинорос». І тішився з того, що тепер «Україна піде в Європу разом із Росією, через Єдиний економічний простір. А без нас ви там нікому не потрібні — навіщо європейцям 45 мільйонів голодних іммігрантів?!».

Неприємно здивував іще один коментатор — теж «нунсівський» («самооборонівець») нардеп Кирило Куликов. Він наголошував на тому, що три відсотки відриву (результат Національного екзит–полу) — це «вообщє нічєго», і такий розрив легко надолужується «на тих дільницях, де заактовані порушення». А таких, за словами Куликова, багато. Сам депутат, за його словами, цілий день займався тим, що «рятував породіль у київських пологових будинках від тиску команди Януковича», аби вони могли проголосувати так, як хочуть. На запитання, чи впевнений він у перемозі Юлії Тимошенко, парламентарій нічтоже сумняшеся заявив: «Звичайно! Інакше мене б тут не було». Тобто щойно виявиться, що лідерка таки програє — його як вітром здує?

На появу Юлії Тимошенко за таких умов уже й не сподівалися. Але незламна леді Ю рішуче вийшла перед очі представників мас–медіа й, повторивши мантру про статистичну похибку, наголосила: «Країна пам’ятає такі часи, коли не тільки проголошували президентів, видавали посвідчення, а ще і вітали інші президенти. А потім доля складалася зовсім по–іншому!». Запевнивши, що настрій у неї «бойовий», Тимошенко пішла, проігнорувавши прохання грузинських журналістів про коментар.

Уже майже опівночі знову вийшов Турчинов, із легкою посмішкою повідомивши, що, за результатами паралельного підрахунку 86 відсотків протоколів, у Януковича й Тимошенко — по 46 відсотків голосів. На цьому до ранку й розійшлися.

Учора БЮТ перенесла прес–конференцію на вівторок.

  • Шість разів відміряли — результат той самий

    Під час другого туру виборів проводилося одразу шість екзит–полів. Така кількість — це певний перегин демократії. Та все ж варто підкреслити як позитив той факт, що всі без винятку опитування показали приблизно однаковий результат: по–перше, вони демонструють перемогу Віктора Януковича, по–друге, різниця між показниками кандидатів, за даними різних контор, не перевищує 1,5%. «Це велика точність», — зазначила в коментарі «УМ» науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна. >>

  • Україна, що дивує

    Учасники президентських виборів в Україні повинні визнати результати виборів. Про це заявили представники місії спостерігачів Парламентської асамблеї Ради Європи та Парламентської асамблеї НАТО. «Обидва кандидати повинні погодитися, що ці вибори були демократичними. Україна заслуговує на оплески», — сказав глава місії ПАРЄ Матіаш Йорші на прес–конференції. Йорші вважає, що вибори свідчать про перемогу Помаранчевої революції. >>

  • Вона «зриває» вибори, вони голосують

    Недовго тішилися донецькі керівні «регіонали» після того, як нарешті вдалося «відшити» грузинських спостерігачів. Бо не встигли вони, горопахи, передихнути, а тут нова халепа. Тепер уже не з кавказьким акцентом, а з галицьким. Адже опоненти з БЮТ вийшли з ініціативою про реєстрацію членами виборчих комісій мешканців Західної України. Цей хід та інші передвиборчі маневри «біло–сердешних» представники владної в області Партії регіонів розцінили по–своєму — «робиться все для того, аби зірвати голосування». >>

  • Одна смерть і букет антипатій Януковичу

    Івано–Франківщина, де керівник Партії Регіонів п’ять років тому набув скандальної популярності через «яєчний теракт», і цього разу піднесла йому неприємний сюрприз, встановивши національний рекорд антипатії до лідера другого туру президентських виборів. За попередніми даними, Віктора Януковича підтримало лише 7% прикарпатців (найменше — в Тисменицькому, Богородчанському та Калуському районах). Водночас за «сердечну» Юлю, котра в протистоянні з русофілом Януковичем у місцевих жителів переважно асоціювалася із захисницею національних інтересів, проголосувало 89% виборців краю — це найвищий показник довіри з–поміж усіх регіонів держави. >>

  • Усе «таємне» стало явним

    Якщо хтось захоче влаштувати конкурс серед областей на найбільш абсурдну виборчу кампанію, переможця можна назвати вже зараз. Це — Луганщина. Достатньо сказати, що 7 лютого тут було «заміновано» аж десять виборчих дільниць: чотири — в райцентрі Лутугине і шість — у Лисичанську. >>

  • Вікторія Віктора Я.

    Перше, що впадало в око у прес–центрі (чи то пак альтернативному штабі) Віктора Януковича недільного вечора, — це впевненість. Майже зухвала впевненість у перемозі. В готелі «Інтерконтиненталь», на вході у прес–зал, стояла рамка металошукача. У такий спосіб охорона хотіла посилити безпеку Януковича — наразі «звичайного» народного депутата, який через кілька тижнів, не виключено, суттєво просунеться в кар’єрі. Після першого туру виборів «рамки» не було... >>