Бюджет під Уму Турман

17.01.2009
Бюджет під Уму Турман

Вадим Перельман.

У 14–річному віці киянин Вадим Перельман разом з мамою емігрував спершу до Європи, а згодом і до Канади. Сьогодні він — відомий американський режисер, який живе в Лос–Анджелесі і працює в Голлівуді. Незважаючи на біографію, під уже звичний вислів «наші люди в Голлівуді» Перельман якось не дуже підходить. Оскільки нашим його сьогодні можна назвати з натяжкою — у спілкуванні російською Вадим час від часу переходить на англійську, а його спогади про Київ не грішать особливою конкретикою. Та й з Голлівудом він себе не асоціює на сто відсотків. Досягши найвищих вершин у мистецтві реклами (протягом 13 років Перельман знімав ролики для таких відомих компаній, як Microsoft, General Motors, Panasonic, Nike), сьогодні він заявляє, що вже не українець, але ще й не американець, називає себе режисером світу і воліє працювати над проектами не стільки дорогими та гучними, як цікавими. Днями Вадим Перельман завітав до Києва, щоб ще раз продемонструвати вірність творчим принципам. Цього разу — на прикладі свого нового фільму «Життя перед її очима».

 

Кіновизнання рекламіста

Дебютна стрічка Перельмана «Дім з піску і туману», знята п’ять років тому, мала дуже успішну фестивальну і прокатну історію. Три номінації на «Оскар», 7 нагород і 16 номінацій на міжнародних фестивалях, прибутковий прокат і серйозний наклад на DVD, титул від критики «Кращий фільм студії Стівена Спілберга DreamWorks». (Тепер уже сам Перельман оцінює роботу колег — на одному з останніх фестивалів «Молодість» він був головою журі). Хоча починалося все дуже навіть тривіально: одного разу в аеропорту Перельман купив маловідому книжку Андре Дюбуа «Дім з піску і туману», прочитав її за один переліт і вирішив, що саме ця історія має стати його дебютом у великому кіно. Так само з книжок, цього разу поетеси Лаури Касішке, розпочиналася і його робота над стрічкою «Життя перед її очима». Щоправда, тут Перельман продемонстрував чи то скромність, чи то обережність, чи здоровий глузд. Цього разу від написання сценарію він самоусунувся, пояснивши це так: «Я емоційний письменник, а тут треба складати пазл, у мене для сценарію «Життя ...» не вистачило б таланту». Натомість зосередився на стратегії майбутнього фільму. І на одну з головних ролей запросив Уму Турман. «У Голлівуді є кілька актрис, під яких можна отримати бюджет, — каже Перельман. — Окрім Уми Турман, це ще Ніколь Кідман, Джулія Робертс, Джоді Фостер. Власне, і все». Ума Турман, гонорар якої за один фільм становить 6—8 мільйонів доларів, у Вадима Перельмана знімалася за значно скромнішу винагороду. І її можна зрозуміти. Амплуа відчайдушної красуньки з довгими ногами («Вбити Білла», «Кримінальне чтиво», «Моя супер–колишня» тощо) за багато років їй уже, мабуть, добряче набридло. А тут — психологія, філософія, героїня, яку треба зіграти, а не просто продефілювати в образі перед камерою...

Люди і рішення, які змінюють світ

Режисер каже, що його картина — про рішення, які допомагають будувати світ. Фільм розповідає про жінку, яка в юності пережила страшну трагедію. Школа, де вчилася Діана та її подруга Морін, на перший погляд справляла враження звичайного, нічим не примітного навчального закладу: занудний учитель з указкою біля скелета, мрії про життя, яке чекає після навчання, перші затяжки марихуани й розчарування у, як здавалося, серйозних стосунках... Але якось однокласник дівчат, у якого зірвало дах, вривається до школи з автоматом і, бігаючи коридорами, тупо тисне на спусковий гачок. Море крові, трупи за партами і на підлозі, а потім — сцена у туалеті, де хлопець наводить зброю на подруг. «Кого з вас убити?» — цікавиться він і... Цю сцену, яка є епіцентром історії, Перельман повторює знову і знову. Чергуючи її з картинками благополучного життя вже дорослої Діани: цікава робота, улюблена донечка, коханий чоловік, яскраві квіти у власному саду, вівсянка на сніданок і келих вина ввечері... Або з життям школярки Діани до тієї страшної миті: задушевні розмови з подругою, релакс біля чужого басейну, сумніви з приводу твердження біолога про те, що серце — найсильніший м’яз людини... І вже коли глядач точно розуміє, кому тоді дісталася куля безумного підлітка, режисер пропонує зовсім несподіваний фінал. Логічність якого ошелешені глядачі усвідомлюють уже після того, як вийдуть із кінотеатру.

Діану в юності зіграла молода акторка Івен Рейчел Вуд. Вочевидь за кілька років Перельман також внесе її до списку актрис, які можуть забезпечити бюджет і резонанс майбутньому фільмові. «Це дуже гарна актриса, — каже режисер, — я вперше побачив Рейчел Вуд, коли їй було 15 років, зараз їй ледь за двадцять. І ця роль була саме для неї». «Життя перед її очима» обійшлося продюсерам у 13 мільйонів доларів. На прибутки від прокату та DVD Перельман не дуже сподівається — не той час і не та картина. Хоча стрічку показували у багатьох країнах. А відразу після Києва режисер поїде представляти її в Японії.

Кінг замість Булгакова

Нещодавно англійські продюсери пропонували Пе­рельману зняти «Майстра і Маргариту». Він відмовився, незважаючи на те, що ця річ Булгакова режисерові подобається неймовірно. Причина — «не знав, як зробити Кота». Потім хотів знімати стрічку про Бабин Яр. Але також не склалося. Тож наступними фільмами Перельмана будуть «Талісман» (за романом Стівена Кінга та Пітера Страуба, продюсери — Стівен Спілберг і Кетлін Кеннеді) і «Полтергейст», римейк відомої картини Спілберга.

А «Життя перед її очима» в українському прокаті вийшло в рамках фестивалю компанії «Артхаус Трафік» «Незалежне американське кіно». Наступною картиною у цьому проекті буде «Мілк» Гаса Ван Сента.

На завершення свого візиту до Києва Перельман заявив, що незабаром наше місто обов’язково стане одним із центрів світової кіноіндустрії. Інакше, за словами екс–киянина, і бути не може.

  • Богдан Поліщук: сценограф, який став режисером

    Про Богдана Поліщука сьогодні більше відомо як про художника-сценографа, або як художника-ілюстратора. Ще навчаючись у Національній академії образотворчого мистецтва, він разом зі своєю майбутньою дружиною Оленою Рачковською (нині – Поліщук) започаткував Незалежний Театральний журнал «Коза». >>

  • Польський композитор Кшиштоф Пендерецький помер у віці 86 років

    Знаковою подією для культурного життя Києва був останній приїзд до України 29 вересня 2018-го Кшиштофа Пендерецького, який за диригентським пультом представив свій монументальний твір Credo (1997-1998) за участі польських солістів і українських хорів та оркестру. >>

  • Третя «ГРА»: продовжують змагатися 28 вистав із 9-ти міст

    У Міжнародний день театру Національна спілка театральних діячів оприлюднила лонг-лист учасників третього Всеукраїнського театрального фестивалю-премії ГРА. Із 83 заявлених гравців експерти визначили 28 кращих. Саме вони продовжать боротьбу за національний театральний Оскар. >>