Дощ, який убиває

29.07.2008
Дощ, який убиває

Івано-Франківщина — «трохи Венеція»: люди відставили автівки і пересіли у човни. (Фото Рейтер.)

Дощі тривали з 23 липня й аж до вчорашнього дня, внаслідок чого збитків, як матеріальних, так і людських, зазнали п’ять західно–українських областей. Опади підтопили тисячі людських городів і помешкань, десятки мостів і автошляхів опинилися перед загрозою повної руйнації. На підмогу бійцям Міністерства з питань надзвичайних ситуацій підключилися військові та правоохоронці. Завдяки цьому вдалося врятувати і щойно народжених українських громадян — на Прикарпатті бійці спецпідрозділу «Беркут» вчасно забрали з епіцентру негоди новоявлену матір. Утім для 24 українців, з яких шестеро — діти, стихія на вихідних стала останньою картиною в їхньому житті.

 

Удар приймає ГЕС

Вода у Дністрі біля Моги­лева–Подільського Він­ницької області почала підніматися у п’ятницю ввечері й до понеділка перевищила нормальний рівень на 7,6 метра. Відтак стихія повновладно запанувала на міських вулицях. У водному оточенні опинилися будинки міськради, райдержадміністрації, швейної фабрики і багато інших споруд, а пішоходам, яким би закортіло «прогулятися» по центральній площі, вона сягнула б до пояса. З міста довелося евакуювати 2635 чоловік.

У місті Ямпіль, що на сорок кілометрів нижче за течією Дністра, рівень води перевищив допустиму позначку на 7,3 метра. Оскільки основний удар прийняла на себе захисна дамба, вода до центральної частини міста не добралась. Тут затоплено тільки 128 житлових будинків, розташованих неподалік прибережної смуги. Звідти евакуювали 464 особи.

Наслідки аномалій могли б бути набагато сумнішими, якби не водосховища Ново­дністровської гідроелектрос­танції, які забрали на себе значне навантаження. За даними оперативного чергового ГЕС–1, приплив води становив 4700 кубометрів за секунду, з яких тільки 3400 кубометрів за секунду скидається у невелике нижнє водосховище ГЕС–2, а те, в свою чергу, теж «відсікає» невелику частину потоку.

Земля рятує дамби

У недiлю й понедiлок Львiв­щину трiшки зiгрiло сонечко. Хоча таких сильних дощiв, як напередоднi, вже не було, все ж край ще добряче потерпає вiд наслідків водяної стихiї. Вода не вiдпускає зi свого полону багато сiл i районiв краю, а рятувальники не встигають допомагати потерпiлим. Людям доводиться боротися з водою, мулом та болотом самотужки. Особливо непереливки селянам з гiрської мiсцевостi.

На села Самбiрського району велика вода з Днiстра нахлинула вже вдруге. У селi Ралiвка про бiду сповiщають церковним дзвоном. Вiн i сьогоднi там б’є. Повiнь пiдтопила хати, пiдвали, криницi, городи. Пiд час першого удару паводка тут зруйновано автомобiльний мiст.

У Пинянах цього ж району селяни рятують земляну дамбу, яку велика повенева вода рiчки Стрвяж могла прорвати одразу в кiлькох мiсцях i наробити бiди. Небезпечнi мiсця закладали мiшками з землею. Так рятувалося й село Бабина. Люди поклали в дамбу понад тисячу мiшкiв із пiском та гравiєм. А в районi села Чернихiв земляну дамбу таки прорвало в чотирьох мiсцях. Вода могутнiм потоком пiшла на низиннi села Луки, Хлопчицi.

Селян із Кружиків, де рiвень води сягав висоти вiкон хати, рятували вiйськовi на надувних човнах. Це село повiнь затоплювала двiчi за три днi. У пiдтоплених селах люди вiдчувають нестачу питної води, продуктiв харчування. Особливо важко сiм’ям, де є маленькi дiти.

А тим часом Львiвщина вже пiдрахувала збитки, завданi паводками. Лихо оцiнили у 201 мiльйон гривень. Утiм це ще не остаточнi пiдрахунки. Найгiрше попереду — загинув урожай. 75 мiльйонiв гривень вкрай необхідні вже нині. «Першочерговим завданням областi є органiзація штабу з лiквiдацiї наслiдкiв стихiї, створення комiсiї для визначення збиткiв i надання допомоги населенню, а також комiсiї з питань оздоровлення дiтей, що постраждали вiд повенi», — розповiв кореспонденту «УМ» заступник голови Львiвської ОДА Тарас Федак.

Найбiльше постраждали девять районiв областi: Горо­доцький, Дрогобицький, Жидачiвський, Миколаївський, Самбiрський, Сколiвський, Старосамбiрсь­кий, Стрийський, Туркiвський та чотири мiста — Борислав, Дрогобич, Моршин і Самбiр. У Старосамбiрському районi збитки сягли 38,5 мільйона гривень. Вiдсутнє дорожнє шляхосполучення, розмитi кам’янi пороги. Днiстер змiнив своє русло, тому є загроза розмиву берегiв. Керiвництво району просить надати їм помпи для вiдкачування води. У Туркiвському районi Львiвщини зруйновано комунальних дорiг на 2,5 мільйона гривень. Служба автомобiльних дорiг області оцiнює збитки в 63,5 мільйона.

Збитки вiд стихiї в Дрогобицькому районi становлять 11 мiльйонiв 180 тисяч гривень. Найбiльше тут порозмивало автомобiльнi шляхи, а також затоплено криницi. Пiдтопленими є 600 будинкiв. Керiвництво Миколаївського району класифiкує цю ситуацiю як надзвичайну. Через прорив дамби в селi Гiрському на 400 гектрах землi рiвень води пiднявся на п’ять метрiв. Загалом на Львiвщинi залишаються затопленими 9,6 кiлометра дорiг. Автомобiльне сполучення відсутнє з 31 населеним пунктом Дрогобицького, Жидачiвського, Сколiвського та Старосамбiрського районiв. Припинено рух пасажирських та вантажних поїздiв сполученням Львiв—Ужгород на перегонi Старий Самбiр—Стрiлки.

Пiд час стихiї на Львiвщинi втопилося двоє осiб. Наразi причини їх загибелi встановлюють. Є кiлька десяткiв потерпiлих. Це люди, якi не захотiли покидати свої домiвки. Зараз їм надають термiнову допомогу, органiзовано доставку їжi та води.

Якби не високі береги

Тернопільщина, на щастя, постраждала від стихії значно менше, ніж сусідні Буковина та Івано–Франківщина — врятували досить високі на півдні області береги Дністра. Під­топ­лено, в основному, чотири райони: Борщівський, Бучацький, Заліщицький та Монастириський. Як повідомили «УМ» у прес–службі Го­лов­ного управління МНС у Тернопільській області, всього завдано шкоди 28 населеним пунктам, понад 600 дворам. Евакуйовано 1709 осіб. За попередніми приблизними підрахунками, загальні збитки у сільському господарстві становлять 44 мільйони гривень, у соціальній сфері — 22 мільйони, ще понад 20 мільйонів потрібно, аби нормалізувати стан доріг та інженерно–технічних споруд. На момент верстки номера було перекрито один із найважливіших автошляхів, який сполучає Тернопіль та Івано–Франківськ .

Повінь століття

Та найбільше постраждало Прикарпаття. Зливи тут спричинили безпрецедентну за останні 100 років повінь. Згідно з даними на ранок понеділка, у результаті дощів підтоплено 488 населених пунктів, 22 930 житлових будинків, 28 321 гектар сільськогосподарських угідь, зруйновано або підтоплено 329 автомобільних та 409 пішохідних мостів, пошкоджено 579 кілометрів автошляхів. Без електроенергії залишається 107 населених пунктів.

На Івано–Франківщині зафіксовано і найбільші людські втрати — 15 загиблих, п’ятеро з яких діти. Ще семеро (з них одна дитина) загинули на Буковині. У Чернівцях практично зруйновано місцевий речовий ринок. За попередніми оцінками, загальні матеріальні збитки складають понад 1 мільярд гривень.

Керівництво держави, Президент Віктор Ющенко, Прем’єр Юлія Тимошенко та головний «еменесник» Володимир Шандра, вже у суботу обговорили ситуацію безпосередньо в зоні стихійного лиха — в Івано–Франківській області.

Наразі ситуація у зоні стихійного лиха залишається досить складною, незважаючи на деяке покращення погодних умов. Рятувальники разом із комунальними службами проводять відкачування води з підтоплених дворів і вулиць. Велика кількість населених пунктів залишається без енергопостачання й відрізаними від під’їзних шляхів.

Постраждалим тим часом підвозять найнеобхідніше — медикаменти, воду й харчі. Головне ж завдання — пошук і евакуація потерпілих. З небезпечних районів уже відселено понад 14 тисяч осіб. «Найбільшою проблемою, з якою зіткнулися рятувальники, стало небажання людей відселятися, оскільки вони не вірили, що вода може бути такою великою», — пояснив керівник МНС Володимир Шандра. Окрім того, евакуацію доводиться проводити «у комплекті» з домашніми улюбленцями й худобою.

Окрім МНС, до рятувальних робіт долучилися військові, працівники внутрішніх військ і міліції. Міліціонери хоча й відповідають за правопорядок у зоні стихійного лиха, зокрема охороняють будинки від мародерів, без нарікань беруть на себе обов’язки рятувальників.

 

ПРОГНОЗИ
Вода відступить

Небезпечна ситуація на Дністровському водосховищі зберігатиметься до 30 липня. Про це повідомили УНІАН у Міністерстві з питань надзвичайних ситуацій, наголошуючи: утримуються високі рівні води з підтопленням низки сіл у Чернівецькій, Тернопільській, Хмельницькій областях.

Як зазначила «УМ» Людмила Савченко, начальник відділу метеорологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру, в найближчі три–п’ять днів на всій території України і, зокрема, у постраждалих від повені областях Заходу очікується погода без опадів. Лише 30 липня в Карпатах прогнозують невеликий короткочасний дощ, можлива гроза.

Юлія КОСИНСЬКА
  • Як сніг на голову!..

    Таких страшних снігопадів о цiй порi року в Україні не було більш як століття, звітує директор «Укргідрометцентру» Микола Кульбіда. У середньому по країні випало за день 40—50 мм опадів. Можливо, надзвичайність ситуації є певною мірою виправданням тієї розгубленості, яку продемонструвала влада, і насамперед у Києві. Дивно, хоч рясних снігопадів синоптики не обіцяють у найближчі дні, але столичний голова міськдержадміністрації Олександр Попов позавчора оголосив, що надзвичайний стан продовжено до п’ятниці. Це означає тільки одне: комунальних ресурсів у Києва вкрай мало, а ще менше — організаційних здiбностей грамотно керувати ними і тими додатковими технічними засобами, які «позичили» на час негоди у Міністерства оборони та Держслужби з надзвичайних ситуацій. Негода підмочила репутацію столичного очільника (втім, якщо вибори мера таки не відбудуться найближчого літа, то про це буде забуто).

    Постає низка запитань і до «Укргідрометцентру», який прогнозував силу опадів удвічі меншу, ніж випало насправді. Утім як би там не було, але на тлі інших регіонів, зокрема західних областей країни, які вже «призвичаїлися» до боротьби з березневими заметами, Київ виглядає просто–таки ганебно.

    Тим часом снігопади припинилися — дають можливість рятувальникам працювати в уже не настільки екстремальних умовах. За даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, станом на вчора загалом по країні було розчищено всі дороги державного та обласного значення, поновлено подачу електроенергії у більшість iз близько 600 «відрізаних від світла» населених пунктів. До вчора без електрики залишалося ще 161 село.

    Стихія зіпсувала канікули дітям, адже тільки «на підступах» до Києва рятувальники визволили зі снігового полону п’ять автобусів зі школярами, які їхали до столиці на екскурсію, але, звісно, змушені були повернути додому. Наприклад, два такі автобуси стояли в корці на Житомирській трасі понад 12 годин!

    Сніговії зіпсували і ЗНО майбутнім випускникам. У Міносвіти заспокоюють: учням, які через негоду не змогли дістатися до пунктів пробного тестування, буде виділено інший день. У міністерстві кажуть, що регіональні центри оцінювання якості освіти зв’яжуться з кожним зареєстрованим учасником особисто та повідомлять, коли і де він зможе пройти пробне ЗНО. >>

  • Білий апокаліпсис

    У вихiднi Київ став справжнісінькою декорацією постапокаліптичного фільму. Тут менш ніж за добу випала місячна з лишком кількість опадів. За повідомленнями «Гідрометцентру», такого сніговію не було вже століття. І якщо столична влада не виявила розторопності в боротьбі з попередніми снігопадами, то цей — рекорд століття — вона зустріла, здається, цілковитою бездіяльністю. >>

  • Коли все це розтане...

    Маси снігу, які «осіли» в Україні, швидко не розтануть, заспокоює директор «Укргідрометцентру» Микола Кульбіда. До речі, завдяки такій великій кількості снігу потепління не буде таким відчутним. Стабільне тепло, за прогнозами синоптиків, прийде лише у першій п’ятиденці квітня. А «покращення» наставатиме з 30 березня. «Температура більш–менш суттєво підвищуватиметься, але ми не чекаємо стрімкого зростання температури, — каже пан Кульбіда. — Все–таки це буде повільний процес». >>

  • Лелеки ще принесуть щастя

    «Необізнані» зі штормовими попере­дженнями рятувальників, лелеки повернулися з теплих країв на Прикарпаття, керуючись століттями апробованим графіком, i несподівано для себе опинилися в епіцентрі негоди. На щастя, люди не кинули птахів напризволяще. >>

  • «Небезпека лише додала мені сил»

    Іменний годинник, великий торт у формі футбольного м’яча та почесну грамоту особисто вручив чотирнадцятирічному підлітку з села Токарівка начальник управління МНС у Херсонській області Віталій Кропивницький. Його тезка, дев’ятикласник Віталій Коломієць, ризикуючи життям, зумів витягти з палаючого будинку чотирьох людей: 83–річну бабусю, дво– та трирічного полемінників, а також допоміг вийти 21–річній сестрі. Тепер Віталика номінують на звання «Герой–рятівник року». >>

  • «Нас крутило, немов у м’ясорубці»

    Як повідомили iнтернет–джерела, приблизно опівночі з 31 серпня на 1 вересня під Дніпродзержинськом сталася страшна аварія, внаслідок якої мікроавтобус із людьми тричі перевернувся. Двоє пасажирок загинули.

    Проте, як вдалося з’ясувати автору цих рядків, все сталося не зовсім так. І насамперед — місце аварії «під Дніпродзержинськом» не можна назвати навіть з натяжкою. Біда сталася на шляху з міста Прометея — під віадуком автомагістралі Кривий Ріг — Дніпропетровськ, на яку «Мерседес–спринтер» мав вирулювати, здійснивши лівий поворот. Однак авто у поворот не вписалося і покотилося шкереберть, тричі перевернувшись. >>