«Нас крутило, немов у м’ясорубці»

05.09.2012
«Нас крутило, немов у м’ясорубці»

22–річний Олександр Корсунь їхав до Сімеїза разом із батьками.

Як повідомили iнтернет–джерела, приблизно опівночі з 31 серпня на 1 вересня під Дніпродзержинськом сталася страшна аварія, внаслідок якої мікроавтобус із людьми тричі перевернувся. Двоє пасажирок загинули.

Проте, як вдалося з’ясувати автору цих рядків, все сталося не зовсім так. І насамперед — місце аварії «під Дніпродзержинськом» не можна назвати навіть з натяжкою. Біда сталася на шляху з міста Прометея — під віадуком автомагістралі Кривий Ріг — Дніпропетровськ, на яку «Мерседес–спринтер» мав вирулювати, здійснивши лівий поворот. Однак авто у поворот не вписалося і покотилося шкереберть, тричі перевернувшись.

 

«Цей поворот не можна назвати небезпечним»

— Я понад 20 років працюю водієм, і цей поворот дуже добре знаю, — розповів мені Костянтин Корсунь, один з по­терпілих. — Як там можна було не вписатися — не збагну. Цей поворот ні за яких обставин не можна назвати небезпечним — головне, зі швидкістю менше 100 кілометрів за годину їхати.

З Костянтином Корсунем ми поспілкувалися у палаті хірургічного відділення Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова, куди карета «швидкої допомоги» доставила його разом із дружиною та сином. Чоловік відбувся вивихом руки з переломом. А над його дружиною медики чаклують у нейрохірургічному відділенні.

— З Кременчука ми виїхали 31 серпня близько 9–ї години вечора, — розповідає 22–річний Олександр Корсунь. — Уже на виїзді з Дніпродзержинська заправилися і вирушили далі. Після цього проїхали хвилин 20. Я вже дрімати почав, як відчув, що наша машина перевертається на правий бік. Дотепер не збагну — чи мене викинуло, чи сам вистрибнув. Ледь прийшовши до тями, став шукати батьків. Батька затиснуло кріслами для сидіння, а мама лежала метрів за п’ять від мікроавтобуса. Після цього я ви­біг на трасу і став зупиняти автомобілі, водії з яких і викликали «швидку допомогу». Таке пережити не бажаю нікому. Крики були жахливі... Ми ж, мабуть, разів зо три перевернулися.

Будівельник за фахом Юрій Іванович теж їхав до кримського Сімеїза з дружиною:

— Ми й торік користувалися послугами цієї фірми. Сподобалося. Сиділи у другому ряду зліва, а перед нами — переобладнане сидіння з трьох місць, двоє жінок, які там сиділи, загинули. Коли все сталося, отямився у якійсь багнюці. Дружина залишилася в салоні, її крутило, мов у м’ясорубці. Для мене все закінчилося переломом стопи лівої ноги і серйозним забоєм правої сторони. Дружину ж госпіталізували у нейрохірургічне відділення.

«Везли нас молоді хлопці»

А 54–річний Володимир, було помітно, не міг прийти до тями і на третій день після аварії, коли ми поспілкувалися. Чоловік втратив багаторічну приятельку їхньої родини Ірину, яку взяли за компанію у цю поїздку до Сімеїза.

— Ми таким чином їхали вже втретє, — розповідає Володимир. — І вдруге — через цю фірму. Водія, який нас віз торік, я добре запам’ятав.

Цього ж разу нас везли порівняно молоді хлопці. Причому, коли нас по місту збирали, за кермом перебував один, а як вирушили в дорогу, його замінив другий. У мене переломи лівої руки і ребра, а дружина постраждала дуже серйозно — у неї переламані обидві гомілки.

Як повідомив «Україні молодій» заступник головного лікаря Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова Юрій Скребець, до них з місця аварії доставили десятеро осіб. Одну жінку врятувати так і не вдалося, а ще одна померла на місці. Чотирьох розмістили у неврологічному відділенні, трьох — у нейрохірургічному, а одного — у реанімаційному. Ще одну потерпілу, тринадцятирічну дівчинку, відправили до обласної клінічної лікарні.

  • Як сніг на голову!..

    Таких страшних снігопадів о цiй порi року в Україні не було більш як століття, звітує директор «Укргідрометцентру» Микола Кульбіда. У середньому по країні випало за день 40—50 мм опадів. Можливо, надзвичайність ситуації є певною мірою виправданням тієї розгубленості, яку продемонструвала влада, і насамперед у Києві. Дивно, хоч рясних снігопадів синоптики не обіцяють у найближчі дні, але столичний голова міськдержадміністрації Олександр Попов позавчора оголосив, що надзвичайний стан продовжено до п’ятниці. Це означає тільки одне: комунальних ресурсів у Києва вкрай мало, а ще менше — організаційних здiбностей грамотно керувати ними і тими додатковими технічними засобами, які «позичили» на час негоди у Міністерства оборони та Держслужби з надзвичайних ситуацій. Негода підмочила репутацію столичного очільника (втім, якщо вибори мера таки не відбудуться найближчого літа, то про це буде забуто).

    Постає низка запитань і до «Укргідрометцентру», який прогнозував силу опадів удвічі меншу, ніж випало насправді. Утім як би там не було, але на тлі інших регіонів, зокрема західних областей країни, які вже «призвичаїлися» до боротьби з березневими заметами, Київ виглядає просто–таки ганебно.

    Тим часом снігопади припинилися — дають можливість рятувальникам працювати в уже не настільки екстремальних умовах. За даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, станом на вчора загалом по країні було розчищено всі дороги державного та обласного значення, поновлено подачу електроенергії у більшість iз близько 600 «відрізаних від світла» населених пунктів. До вчора без електрики залишалося ще 161 село.

    Стихія зіпсувала канікули дітям, адже тільки «на підступах» до Києва рятувальники визволили зі снігового полону п’ять автобусів зі школярами, які їхали до столиці на екскурсію, але, звісно, змушені були повернути додому. Наприклад, два такі автобуси стояли в корці на Житомирській трасі понад 12 годин!

    Сніговії зіпсували і ЗНО майбутнім випускникам. У Міносвіти заспокоюють: учням, які через негоду не змогли дістатися до пунктів пробного тестування, буде виділено інший день. У міністерстві кажуть, що регіональні центри оцінювання якості освіти зв’яжуться з кожним зареєстрованим учасником особисто та повідомлять, коли і де він зможе пройти пробне ЗНО. >>

  • Білий апокаліпсис

    У вихiднi Київ став справжнісінькою декорацією постапокаліптичного фільму. Тут менш ніж за добу випала місячна з лишком кількість опадів. За повідомленнями «Гідрометцентру», такого сніговію не було вже століття. І якщо столична влада не виявила розторопності в боротьбі з попередніми снігопадами, то цей — рекорд століття — вона зустріла, здається, цілковитою бездіяльністю. >>

  • Коли все це розтане...

    Маси снігу, які «осіли» в Україні, швидко не розтануть, заспокоює директор «Укргідрометцентру» Микола Кульбіда. До речі, завдяки такій великій кількості снігу потепління не буде таким відчутним. Стабільне тепло, за прогнозами синоптиків, прийде лише у першій п’ятиденці квітня. А «покращення» наставатиме з 30 березня. «Температура більш–менш суттєво підвищуватиметься, але ми не чекаємо стрімкого зростання температури, — каже пан Кульбіда. — Все–таки це буде повільний процес». >>

  • Лелеки ще принесуть щастя

    «Необізнані» зі штормовими попере­дженнями рятувальників, лелеки повернулися з теплих країв на Прикарпаття, керуючись століттями апробованим графіком, i несподівано для себе опинилися в епіцентрі негоди. На щастя, люди не кинули птахів напризволяще. >>

  • «Небезпека лише додала мені сил»

    Іменний годинник, великий торт у формі футбольного м’яча та почесну грамоту особисто вручив чотирнадцятирічному підлітку з села Токарівка начальник управління МНС у Херсонській області Віталій Кропивницький. Його тезка, дев’ятикласник Віталій Коломієць, ризикуючи життям, зумів витягти з палаючого будинку чотирьох людей: 83–річну бабусю, дво– та трирічного полемінників, а також допоміг вийти 21–річній сестрі. Тепер Віталика номінують на звання «Герой–рятівник року». >>

  • Двічі в одну річку не ввійдеш?

    Жахлива повінь на Західній Україні, яка зруйнувала тисячі будинків, мостів, доріг, забравши людські життя, й досі нагадує про себе незакінченим будівництвом, моральними й матеріальними збитками, людськими трагедіями. Про наслідки повені та хід ліквідації липневої стихії періодично звітують керівники області та інші відповідальні особи. Незважаючи на вагомі успіхи в царині ліквідації, ще залишається багато недоробленого і недофінансованого. >>