Звуки серенад і тривоги звучатимуть у концерті диригентки Наталії Пономарчук

Після чергового лондонського аншлагу маестро Наталія Пономарчук з Київським камерним оркестром 6 лютого представить у Національній філармонії України емоційно яскравий концерт. За нейтральною назвою  «У настрої серенади» криються  алюзії до тривожних і навіть страшних подій минулого, які наближають музику до українського воєнного сьогодення.

Диригентка Наталія Пономарчук виступала з найкращими оркестрами в Польщі, Іспанії, Португалії, Німеччині, США, Китаї, Литві, Туреччині, Мексиці тощо. Після російського вторгнення неповторність її диригентського стилю оцінив Лондон.

На початку 2024 року Наталія Пономарчук тричі диригувала Лондонським філармонічним оркестром - LPO, після чого отримала пропозицію увійти до складу престижної міжнародної агенції IMG Artists. Разом з цим  продовжує бути головною диригенткою Київського камерного оркестру Національної філармонії та щомісяця приїжджає диригувати до України з Великої Британії.

У київському концерті 6 лютого музиканти запропонують свій унікальний погляд на чеську музику ХХ та ХІХ століть. Саме так: рухаючись від музики модерніста Богуслава Мартіну до Леоша Яначека та Антоніна Дворжака, – слухачі занурюватимуться у глибини чеської класичної музики.

Подвійний концерт  Богуслава Мартіну (1890 – 1959), де сольними інструментами виступають фортепіано та литаври, маркує інтерес композитора до актуального тоді модернізму з його жорсткими урбаністичними звучаннями, залізобетонним ритмом та цікавими тембровими поєднаннями. Твір написаний у Швейцарії в 1938 році, в період «Кришталевої ночі», Судетської кризи та Мюнхенської угоди.

На обкладинці рукопису партитури є присвята: «Моєму дорогому другові Паулю Захеру на згадку про тихі й страшні дні, проведені в Шененберзі серед оленів і загрози війни...» Тобто, у цьому творі Богуслава  Мартіну чітко висловив те, що він відчував у той важкий час – перед початком Другої світової війни. Ми можемо почути тривогу, депресію та неспокій, – все те, що відчуваємо ми й сьогодні.

Вперше Подвійний концерт було виконано Базельським камерним оркестром під керівництвом Пауля Захера в Базелі у лютому 1940 року. Богуслав  Мартіну  приїхав з Парижа, незважаючи на складну міжнародну ситуацію. Серед глядачів був присутній швейцарський композитор Артур Онеґґер.

 У концерті також звучатиме Сюїта для струнного оркестру, у шести частинах (1877) – ранній твір Леоша Яначека, написаний ним у 23 роки. З одного боку, у цьому творі чути  захоплення автора сучасним йому Вагнером: характерні млосні гармонії та густе плетиво мелодій. А з іншого – відлунює увага до запального танцювального фольклору Моравії.

Твір вирізняється відображенням вікторіанського музичного смаку: ніжна, легка, розумно збалансована. Настрій урівноважений, без відчутних  великих перепадів, які вирізняють  пізніші роботи Леоша  Яначека (1854 - 1928).

Кілька сюрпризів, які час від часу з'являються, більш контрольовані та скромні. Твір  чарує, передає щирість і натякає на іронію.

Ще один твір - Серенада Дворжака. Це один з найпопулярніших творів композитора, який дуже часто виконують. Він захоплює поєднанням яскравих ліричних тем та по-класичному струнких форм.

Серенаду Антонін Дворжак (1841-1904) написав у віці тридцяти трьох років. Це був вдалий період у житті композитора: він насолоджувався першими успіхами на концертній сцені, мав щасливий шлюб, маленького сина. Більше того, йому вдалося отримати державну стипендію, з’явилися нові перспективи на визнання. Тож, вийшла настільки безтурботна і сонячна композиція, яка додає сил і впевненості.

Валентина ГРИГОРЕНКО