Живучи в XIX столітті, Шевченко справедливо викривав тих, хто й зараз вдерся на нашу землю. Викривав через біль, страждання, лють і руїни, які вони після себе лишали тоді і лишають нині. Він їх не називав росіянами, він висловлювався інакше: «чужі люде», «недолюди».
Питання, якою має бути еліта нової України, хвилює давно.
Наша перемога у війні не означатиме, що ми повністю здолали ерефію, якщо ми не наведемо там лад, такий, що панує у цивілізованих країнах.
Український воїн - це патріот. Це Українець, незалежно від походження, мови, віросповідання чи політичних уподобань.
Рік війни!
Важка доля випала моєму поколінню, народженому в 30-х роках минулого століття.
Формула перемоги України проста: поставки зброї, економічні санкції проти росії, допомога у зміцненні стійкості України, депутінізація росії та вступ України до Європейського Союзу та НАТО.
В більшості країн, аби отримати громадянство, потрібно здати іспит з мови і історії.
До всіх, хто переймається прахом Ватутіна, який безпосередньо під демонтованим пам`ятником: питання поховання царського міністра-україножера Столипіна на території Лаври навіть не піднімалося.
Пам’ятники мають асоціюватись у народа з власною історією, з власними перемогами на фронтах, в культурі, науці. Пам’ятники мають створювати сакральне поле в наших містах і бути дороговказом для наших дітей. Пам’ятник чужинцю – це не пам’ятник, бо ми не пам’ятаємо цих людей, це ідеологічний маркер.
