Маркіяну Шашкевичу було лише 23 роки, коли він організував з однокурсників у львівській греко–католицькій семінарії гурток «Руська трійця». На той час у Галичині «офіційними мовами» були німецька і польська. Українська церква промовляла до пастви польською й латиною. У львівській семінарії були дві «партії» — пропольська і промосковська. І ось молодий Шашкевич, якого вже раз виключали з семінарії за «вільнодумство», виступає з промовою перед керівництвом закладу, людьми вченими, які сміялися з народної мови і «вважали за поганий тон признаватися, що знають її». Яків Головацький писав, що після тієї Шашкевичевої промови, названої «Слово к питомцям», руський дух «возріс о сто процент». А Микола Устиянович зазначав, що Русь Галицька відтоді враз зацікавилася своїм народом і захопилася своїми думами. Причому перехід до зміни ідеалів був такий швидкий, що майбутні покоління могли б і не знати, що Львів не завжди був українським «П’ємонтом»...

Легендарний революціонер, про якого складено пісні. Освічений, здібний юрист, фінансист і військовик, життя якого обірвалося на 34–му році. Дмитро Клячківський (псевдо — Клим Савур) організував і очолив повстанську стихію на Волині і став одним з перших командирів Української повстанської армії.

«У 1933—45 роках Україна стала найсмертельнішим місцем у світі», — стверджує у своїй новій книзі «Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним» професор Єльського університету, що в США, Тімоті Снайдер.

Ушанування жертв нацизму цього року триватиме майже тиждень — з 29 вересня по 3 жовтня включно. Не згодна з офiцiйними планами громадськість почала створювати свої, «альтернативні», оргкомітети.

Що то за знамено, копії якого зобов’язала вивішувати Верховна Рада? «Коли кажуть, що то «бойовий» прапор, — це свідома неправда», — запевняє вчений Інституту етнонацiональних дослiджень НАНУ, знаний дослідник тоталітарних режимів доктор Владислав Гриневич. Адже то було одне з дев’яти полотнищ, виготовлених спеціально для вивішення над Рейхстагом (до Третьої ударної армії, яка штурмувала Берлін, входило дев’ять дивізій). Коли Рейхстаг узяли, сержантам Михайлу Єгорову і Мелитону Кантарії, які не брали участі у штурмі, наказали встановити прапор. Але ті повернулися: мовляв, «там темно, а ми без ліхтарика». Тому вдруге з ними відрядили кремезного політрука, українця Олексія Береста. Це було в ніч на 1 травня. Утім на той час кілька прапорів уже майоріло над Рейхстагом. Скажімо, значно раніше свій прапор вивісила група капітана Володимира Макова із 171–ї стрілецької дивізії...

У переддень професійного свята працівників Служби безпеки України варто згадати розробника стратегії і тактики національного захисту — генерала Миколу Арсенича. При творенні структури СБ Організації українських націоналістів він спирався на досвід спецслужб країн Європи. Згодом створена ним Служба безпеки охопила підпілля визвольного руху майже на всіх теренах України. А чекісти мусили ретельно вивчати особливості феномену української спецслужби і роками вистежувати її шефа. Енкаведисти були переконані, що, знищивши керовану ним СБ, вони нарешті здолають потужне підпілля «самостійників». Через десятиліття КДБ видаватиме інструкції, що «для борьби с чєчєнскімі сєпаратістами следуєт ізучіть опит Западной Украіни».

Минулого року, до 100–ліття Арсенича, вийшла друком книга «Генерал Микола Арсенич: життя та діяльність шефа СБ ОУН». Її автори, працівники Архіву СБУ Олександр Іщук та Валерій Огороднік, збирали інформацію про свого героя по крихтах. Адже цей майстерний конспіратор не залишав по собі слідів. А відповідні документи в архіві КГБ переважно знищені...

«Обери життя, щоб жив ти і потомство твоє...» — закликає Святе Письмо. Виявляється, що живучи людина постійно чинить свідомий вибір між життям і смертю. І кожен такий акт вибору відображається на майбутньому не лише цієї людини, а й її нащадків та широкого кола осіб. Причому «вибір смерті» або ж самогубство, може бути й не моментальним — тобто через петлю, різання вен, падання з даху чи прийняття жмені сильнодіючих пігулок. Психологи дослідили, що повільним «хронічним самогубством» є саморуйнівна поведінка: переїдання, алкоголізм, занадто часті «нещасні випадки», куріння й виснажування себе надмірною працею. Науковці назвали причиною такої поведінки «потяг до смерті», що виникає у людей, якi почуваються «відторгнутими» від інших, самотніми, недолюбленими. Нестача любові призводить до туги й печалі, пристрастей і залежностей, недовіри і страхів. Відтак — до вмирання.

Учора на офіційному сайті Президента було оприлюднено указ про звільнення Валерія Солдатенка з посади голови Українського iнституту національної пам'яті. Перед цим Віктор Янукович звільнив двох його заступників — Дмитра Вєденєєва та Олега Омельченка, повідомляє інтернет–видання «Історична правда». Як сказано в документі, їх звільнено «відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України» (трудовий договiр може бути розiрваний у випадку «змiн в органiзацiї виробництва i працi, в тому числi лiквiдацiї реорганiзацiї установи»).

Учора о 13–й годинi прес–служба Ватикану повідомила, що Папа Римський Бенедикт XVI прийняв зречення Верховного архiєпископа Києво–Галицького кардинала Любомира Гузара. У той же час на прес–конференції в Києві 78–річний глава УГКЦ оголосив, що вже не керуватиме Українською греко–католицькою церквою.

«Шестая часть зємлі с названьєм краткім Русь» уже не хоче бути «шостою». Про це свідчить потужне просування ідеї «русского міра» в усіх точках земної кулі, що особливо активізувалося в 2010 році. І то не лише ідея — у різних країнах світу «місцеве населення» з подивом спостерігає її реалізацію. Скажімо, безкровну війну за храми між РПЦ та закордонними православними громадами, підпорядкованими Константинополю. Російська держава купує ділянки землі в європейських столицях під будівництво нових величних соборів. І все тому, що храми Московського патріархату є символами російської присутності й осередками «просвітницької» роботи. Церква, за висловом міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, — союзниця його відомства і йде з ним «рука в руку». «Держава поки що недостатньо ефективно працює зі співвітчизниками за кордоном і в цьому потребує підтримки Російської православної церкви», — заявив президент РФ Дмитро Медведєв тиждень тому на зустрічі з учасниками Архієрейського собору РПЦ. Він наголосив, що церква має консолідувати багатомільйонний «Русскій мір» за кордонами Росії. А наприкінці січня шеф російських дипломатів Сергій Лавров запевнив учасників Міжнародних різдвяних читань у Кремлівському палаці, що всіляко підтримуватиме РПЦ у справі «зміцнення позицій та авторитету Росії на міжнародній арені».