Уряд продовжує вендету проти керівників підприємств, де зарплатня нижча мінімальної. Схоже, Кабмін намагається одним пострілом вбити зразу двох зайців: наповнити Пенсійний фонд та вивести зарплату з тіні і довести її до європейського рівня. Бо наші, м'яко кажучи, невисокі офіційні зарплати лякають пересічного європейця. Мовляв, чи не слід остерігатися цих бідних українців, іншими словами, чи не «тиритимемо ми дріб'язок» із їхніх кишень. Легалізація зарплати в кінцевому рахунку і дозволить кожному українцеві дивитися в майбутнє впевнено. Та й про пенсіонерів треба потурбуватися не позірно і не на словах. У Пенсійному фонді зараз для покриття дефіциту не вистачає 128 млн. грн. Підприємцям, які не виплачуватимуть мінімальну зарплату, доведеться несолодко.

Минулого тижня головний податківець Олександр Кірєєв оголосив новину, яка, на його думку, має полегшити життя підприємцям. Ідеться про регламентацію застосування касових апаратів. За словами голови ДПА, суть ініціативи — максимально спростити існуючий порядок отримання та використання цих пристроїв, що, у свою чергу, дозволить зробити черговий внесок фіскальної служби в дерегуляцію підприємницької діяльності. Пан Кірєєв навіть зазначив, що це рішення прийнято в руслі програми Президента України «Десять кроків назустріч людям». Більше того, керівник ДПА заявив, що у сфері обслуговування касових апаратів, зокрема при виконанні такої послуги, як їх пломбування, утворився цілий тіньовий бізнес. А тепер, мовляв, податкова скасовує вимогу щодо опломбування касових апаратів і не має ніяких претензій щодо їх сервісного обслуговування. Як повідомив Олександр Кірєєв, ДПА відмовляється від ведення державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій і припиняє діяльність відповідної комісії, яка має довгу назву — «з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом».

Найближчими днями імена найбільших боржників збанкрутілого банку «Україна» можна буде називати цілком офіційно, без посилання на так звані компетентні джерела. Верховна Рада окремою постановою узаконила оприлюднення цього списку, водночас зазначивши, що не задоволеними залишилися вимоги 47 тисяч 432 кредиторів. Отож подовжено роботу парламентської Тимчасової слідчої комісії, яка має разом iз правоохоронними органами забезпечити повернення отриманих кредитів. Як це відбуватиметься, голова Комісії Віктор Король розповідає в ексклюзивному інтерв'ю «УМ».

Новій владі зараз таки справді складно. І хоча помилок та прорахунків на шляху до побудови не позірно, а реально демократичної й правової держави без корупції, хабарництва й бандитів у владних кабінетах не бракує, хочеться сподіватися, що щире бажання й професіоналізм допоможуть «помаранчевим» виборсатися з викопаної кучмами-януковичами ями й розгребти залишені попередниками завали. Чи вдасться? Поки що є принаймні шанс якщо не виправити вже зроблені помилки, то хоч навчитися більше їх не припускатися. Щонайменше в кадровому плані. Адже за умов, коли більшість секторів економіки зяє дірками, а добряче «пошарпаний» соціальними виплатами бюджет кров з носа потребує наповнення, кадри вирішують якщо не все, то дуже багато. Особливо якщо йдеться про установи, через які проходять великі державні гроші.