Під знаком Шекспіра
Київські театри взяли тайм-аут до осені Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА   

Театральний сезон, що завершився, наштовхує щонайменше на два висновки: 1. Класика доводить свою універсальність і повертається. 2. Українські режисери дружно капітулюють перед Шекспіром, часто залишаючи творчість колег пана Вільяма поза зоною своєї творчої уваги. П'ять «Ромео і Джульєтт», що з'явилися в репертуарах київських театрів цього року, взагалі провокують на саркастичні запитання на кшталт: «Чому ж інші драматурги зазнають такої дискримінації від українського театру?» Але тут доводиться визнати, що ці питання резонно залишати при собі. Зрештою, режисери вільні ставити те, що вважають за потрібне. І не нам з партеру кричати їм, що Ромео і Джульєтт для Києва вже більш ніж достатньо. Ми лише для себе можемо визначити, чи варта чергова оповідка авторства Шекспіра нашої уваги.

«Етноліто» в гостях у Гоголя
На малій батьківщині великого письменника вiдбувся гучний фестиваль Данило ІВАНІВ   Леся ВОЛОШКА   

Є в Миколи Гоголя повість «Вечір напередодні Івана Купала» — «бувальщина, розказана дячком ***ської церкви». Після народних гулянь минулого тижня цю історію на новий лад можуть розповідати кілька тисяч мешканців Полтавщини, здебільшого — Шишацького району й села Гоголеве (колишня Яновщина), де народився великий письменник. Адже саме тут відбулися вже 19-тi Купальські ігри, які цього разу набули неймовірного розмаху й мали перерости у фестиваль під назвою «Етноліто».

Відрада
У Києві пройшов найбільший етнічний фестиваль «Країна мрій» Дарина ГОРОВА   

Спочатку прийнято говорити про статистику, але підраховуючи наприкінці кількість відвідувачів та колективів, які побували минулими вихідними на Співочому полі у Києві, точної цифри не назве ніхто. Можливостей відпочити, послухати, подивитися, покуштувати, поліпити, потанцювати і багато чого ще зробити було стільки, що люд роззосередився, мігруючи у часі (з 15-ї до 22-ї) та просторі (між десятьма фестивальними об'єктами). Парадоксально, що народних строїв цього року було менше, ніж торік, а загальна атмосфера була не такою піднесеною. Сьогодні фестиваль утвердився, має дуже позитивне реноме та багато прихильників, утім цьогорічна «Країна мрій» не вирізнялася чимось вражаючим.