Ще одна новинка у львівській кузні музичних кадрів. «Як? Ти не чула про Василя Васильціва?» — запитували тусовщики Західної України. — «Тут справжній фурор на його концертах!». «Розшукую відео та МР3 «гуру» в інтернеті, скиньте посилання», — благали користувачі «живого журналу». Закликали українських пошановувачів трешу нарешті шикуватися стрункими лавами. Присвячували ВВ (любовна абревіатура без жодного натяку) години своїх розмов та обмінів враженнями. Невтаємничених просвiтили: «Після другої пісні починаєш отримувати задоволення, а під кінець концерту тримаєшся руками за голову, намацуючи уламки мозку. В цьому, як на мене, і полягає феномен Василя Васильціва», — написав користувач ЖЖ та поціновувач творчості «митця» Отар Довженко.

Одразу два чудових альбоми для яппі, тусовки, гламуру, поціновувачів якісного саунду, інфікованих меломанією та тих, хто спостерігає за розвитком вітчизняного співочого продукту, презентували у період музичного авітамінозу. Інтелектуальний поп від «Естетiк Ед'юкейшн» та реггі-хоп з елементами соул від «Бумбокса» стануть ласим шматком свіжатини для плейєрів у період відпусток та розпеченого асфальту. Ці дві платівки колективів, які безапеляційно зараховуються до «надії укрсучмузу», безумовно, потраплять не тільки в українські вуха. Ще коли «естетичні» презентували свій перший Face Reading, в долоні заплескали росіяни, а після вибухового дебюту «Бумбокса» річної давнини їхні матеріали починалися фразами на зразок: «Украина всё чаще привлекает внимание общественности». Плюс саундтреки до російських фільмів — ціла купа у «ЕЕ» і «Хоттабыч» у «Бумбокса».