Уже слід призвичаїтись до того, що тепер в Україні щовихідних відбуватиметься по кілька партійних з'їздів. І це зовсім не дивно, адже невдовзі стартує виборча кампанія, а до того часу партіям треба визначитися з тим, як іти на вибори, з ким об'єднуватися, а потім ще й сформувати списки. Зважаючи ж на те, що в Україні більше ста партій, і чимала частина з них теж марить потраплянням у ради різних рівнів, «з'їздопад» тривалістю в кілька місяців нам гарантований. Минулий уїк-енд тільки підтвердив цю тенденцію.

Уже щонайменше кілька тижнів (а дехто — й місяців) низка «губернаторів» чекає, доки полетять з обласних плечей їхні голови. I ось позавчора глава держави особисто заанонсував: у понеділок відповідне рішення [щодо звільнення кількох «губернаторів»] буде ухвалене. Відповідаючи на запитання журналістів після покладання квітів на Могилу невідомого солдата у парку Слави, Президент конкретних прізвищ потенційних «відставників» не назвав, толерантно зазначивши: «Це люди, яких ми поважаємо, люди, які проявили себе на даному місці, але нам здається, що вони могли би більш якісно проявити себе на іншому місці». За словами Ющенка, зміни в керівництві певних областей — це «не політичні розлучення, не сцени, де будуть битися горщики», оскільки їх мета конкретна — посилення системи виконавчої влади. «Ми хочемо привести туди нових державних службовців, які, на наш погляд, на цьому етапі можуть працювати результативніше», — пояснив Президент.

На позачергову сесію Вінницької обласної ради, яка в екстреному порядку зібралась у понеділок, було винесено тільки одне питання: про суспільну і соціально-економічну ситуацію в області у зв'язку з можливою заміною «губернатора». Депутатів поінформували, що в п'ятницю чинного керівника виконавчої влади області Олександра Домбровського викликав віце-прем'єр Роман Безсмертний і запропонував написати заяву про звільнення з посади. Мотивувалося це нібито необхідністю ротації. Натомість Домбровському було запропоновано «відкупне» у вигляді посади заступника одного з міністрів.

Цього дня з пересторогою очікували i ті, хто збирався святкувати, i ті, кому слід було забезпечувати громадський спокій. Напруги додавали нещодавні зіткнення (15 жовтня на Хрещатику) між прихильниками вітренківської ПСПУ й прихильниками реабілітації воїнів ОУН-УПА. Тож святкування річниці Жовтня у 2005-му, судячи з усього, не обіцяло нічого доброго. Особливо з урахуванням наближення парламентських виборів, коли для піару будь-які засоби гарні.