Закваска для Генсека?

06.10.2005
Закваска для Генсека?

Александр Кваснєвський.

      Президенту Польщі Александру Кваснєвському лишаються лічені дні до закінчення його каденції. 9 жовтня в Польщі президентські вибори, на яких зійдуться в запеклому клінчі два претенденти від правих сил — Дональд Туск («Громадянська платформа») та Лех Качинський («Право і справедливість»), і попри рейтингові переваги Туска, аналітики вважають, що другого туру виборів не уникнути. У будь-якому випадку неокомуністові Кваснєвському гідного його амбіціям місця на польському політичному олімпі не залишиться. Відтак він ризикнув випробувати фортуну в боротьбі за пост «президента світу» — в Нью-Йорку вже обговорюють польську пропозицію стосовно висунення Александра Кваснєвського на посаду Генерального секратаря ООН.

      Каденція нинішнього Генсека Кофі Аннана, представника Гани, який обіймає цю посаду два терміни поспіль (загалом з 1997 року), закінчується 31 грудня 2006 року, тож часу для протекційних зусиль не бракує.

      Про те, що дипломатичні кола Варшави активно лобіюють серед послів держав-членів ООН кандидатуру нинішнього президента Польщі, першою заговорила польська філія радіо «Свобода». А минулого тижня пресова підтримка надійшла від впливової в країні газети «Жеч Посполита». Конкурентами Кваснєвського є віце-прем'єр-міністр Таїланду Суракіат Сатіратай та заступник Аннана Джаянта Данапала. «Донедавна здавалося вирішеним, що новий Генеральний секретар ООН буде вихідцем з Азії. Так передбачає неписана умова про ротацію престижної посади (останній раз представник Азії обіймав цю посаду 40 років тому, це був бірманець У Тан). Однак жодного з азіатських фаворитів не можна порівняти з польським президентом з точки зору його ролі у світовій політиці», — пафосно пише «Жеч Посполита».

      Основною групою, в якій формуватиметься рішення про наступника Кофі Аннана, є п’ятірка країн-членів Ради безпеки ООН. У розмові з «УМ» високопоставлений представник МЗС Польщі припустив, що навряд чи Радбез вирішиться на користь пошуковувача Кваснєвського. За його інформацією, кандидатуру нинішнього польського претендента заблокують Китай і насамперед Росія. Росія буде категоричною, вважає він, великою мірою і тому, що роль Варшави й особисто Кваснєвського в Помаранчевій революції в Україні досі не забута. Прихильно ж до представника Польщі на посаді Генсека Об'єднаних Націй ставляться американці та британці, за певних перемовин сказати «за» схильні і французи. Щодо непоступливості Москви сумнівів, здається, немає ні в кого. Посол РФ при ООН Андрій Денисов підтвердив «Жеч Посполитій», що Росія має намір підтримувати представника Азії. «Кваснєвський — видатний політик Європи, але ми тримаємося традицій і підтримуємо представників Азії», — заявив Денисов у коментарі цій газеті.

      Думки інших членів ООН розділилися ще більше. Україна, звісно, стоїть за Кваснєвського. Нещодавно відповідаючи на питання журналістів, підтвердив це і міністр закордонних справ Борис Тарасюк.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>