«Золото» з Бердичева

16.08.2005
«Золото» з Бердичева

Перемога молодого стрибуна Юрiя Кримаренка була настiльки несподiваною, що замiсть прапора йому довелося розмахувати курткою. (Фото РЕЙТЕР.)

      Єдину медаль для України на світовому легкоатлетичному «бієнале» здобув той, від кого найменше цього сподівалися, — 22-річний стрибун у висоту Юрій Кримаренко. Легкоатлет із Бердичева, який зараз представляє Київську область, на тому самому стадіоні в Гельсінкі, де у 1983 році — на першому чемпіонаті світу — встановив свій перший рекорд Сергій Бубка, виявився міцнішим і водночас простішим за цілий сонм світових зірок.

      Худий, як Кощій, Кримаренко ще в січні мав особистий рекорд на рівні 2,23 м. За півроку він збільшив власне досягнення на 10 см, хоча у порівнянні з цьогорічною «стелею» «висотників» це здавалося «рівнем плінтуса». Але у молодого бердичівця, на відміну від суперників і партнерів по команді, виразно палали очі. Він не комплексував і стрибав не на п'єдестал, а для себе. Відтак у холодному фінському секторі народилася одна з головних сенсацій Х чемпіонату світу. В останній день змагань «золото» Кримаренка стало приємною ложкою меду в цілу діжку дьогтю, яку перед тим викотили на стадіон Гельсінкі українські легкоатлети.

      Юрій Кримаренко своєю несподіваною перемогою в неділю не врятував репутацію, як дехто вважає, вітчизняної «королеви спорту», а лише підкреслив її серйозний відкат. Бо «золото» у чоловічих стрибках у висоту — справді збіг обставин, що й підтверджують слова самого Юрія після кола пошани, яке він здійснив із... синьо-жовтою курткою в руках замість прапора. Знамено йому не дали, бо просто не чекали такого успіху.

      «Я щасливий і здивований одночасно, адже в мої плани входило лише потрапляння до вісімки кращих. Я навіть уявити не міг, що стану переможцем! Перед початком фіналу фаворитом вважав шведа Стефана Холма (найкращий результат сезону — 2,40 м. — Авт.). Не знаю, що сталося з іншими, я ж із самого ранку не відчував ніякого хвилювання і зберіг цей відмінний настрій під час змагань. Боротьба за висоту й підтримка трибун теж були просто чудовими», — зазначив Юра.

      Щоб зрозуміти, наскільки несподіваним був перебіг подій у секторі стрибків у висоту, згадаємо, що наш Андрій Соколовський та росіянин Ярослав Рибаков у цьому році «застрибували» на 2,38. Але проблеми в багатьох атлетів — у тому числі й кращого українського «висотника» Соколовського — почалися вже на 2,29. А висоту 2,32 не подолали аж семеро атлетів із числа фіналістів, що трапляється вкрай рідко. Члени антидопінгового комітету задоволено потирають руки — ось справжні можливості людини, якщо не вживати «колеса». І найкращим у такому випробуванні виявився хлопчина з Бердичева.

      А що ж інші українці? Нагадаємо, що на чемпіонат світу в Гельсінкі наша збірна виїхала у найчисельнішому складі за весь час незалежності — 57 чоловік, але одержала з цього найменші дивіденди. І президентові ФЛАУ Валерію Борзову не варто у цій ситуації ставати на хибний шлях пошуку об'єктивних причин відвертого провалу. Зливи і шквальні вітри, які вирували над олімпійським стадіоном Гельсінкі, були однаковими для всіх і не завадили кільком рекордним результатам. Усім, хто причетний до легкої атлетики, слід натомість розібратися у собі: чи все гаразд у стосунках федерації та спортсменів, чи правильно обрано тактику і стратегію підготовки до Пекіна-2008, чи так, як треба, йде процес омолодження. Щоб не вийшло, як у плавців, — перспективна молодь покращує результати, але суперники роблять це на крок швидше. Хтозна, можливо, ми виявилися неготовими до наймасовішої в історії боротьби з допінгом, коли на перевірку брали ледь не кожного п'ятого спортсмена, а не лише призерів.

      Без сумніву, у роботі федерації потрібно щось змінювати, бо об'єктивна правда така: саме в Гельсінкі нарешті поставлено крапку в існуванні української легкої атлетики ще на «союзних запасах». Для цього достатньо проаналізувати статистику.

      Наш медальний доробок на чемпіонатах світу, здавалося б, був стабільним: Штутгарт, 1993 р. — 4 медалі (1 золота — 1 срібна — 2 бронзові); Гетеборг, 1995 — 4 (2—1—1); Афіни, 1997 — 6 (2—3—1); Севілья, 1999 — 4 (1—1—2); Едмонтон, 2001 — 1 (1—0—0). Але подивіться на наших чемпіонів, яких до десятого ЧС-2006 було лише четверо: Сергій Бубка (1993, 95, 97 рр.), Інеса Кравець (1995 р.), Жанна Блок (1997, 2001 рр.), Інга Бабакова (1999 р.). Усі вони вийшли ще з радянської системи підготовки, а за нових умов чемпіонів у нас не було! «Піонер» Кримаренко, ще раз відзначимо, — виняток із цього правила.

      В останній день змагань дехто чекав дива і від нашої дівочої естафети 4х400. П'яте місце Антоніни Єфремової, Оксани Ілюшиної, Лілії Пилюгіної та Наталії Пигиди з результатом 3.28,00 (за умови дискваліфікації двох команд-суперниць) теж можна вважати несподіваним успіхом, бо дівчата навіть не поліпшили свого кращого показника у сезоні (3.26,72). А для того, щоб потрапити у призери, потрібно було наблизитися до рекорду України — 3:21.94, але це виявилося не під силу пострадянському поколінню бігунок.

      Останнім розчаруванням на чемпіонаті для нас став забіг на 400 метрів з бар'єрами серед жінок. Бронзова призерка Афін Тетяна Терещук-Антипова спромоглася-таки показати свій найкращий результат сезону, проте цього вистачило лише для сьомого місця у фіналі. 35-річна спортсменка і з п'ятої (!) спроби не змогла взяти медаль чемпіонату світу, і тепер у цій дисципліні ми можемо «брати паузу», бо за Тетяною гідних послідовниць не помітно.

      Загалом у «вісімки» кращих українці входили лише десять разів: Юрій Білоног (ядро) та Іван Гешко (1 500 м) — четверті місця; Вікторія Паламар (висота) та жіноча естафета 4х400 м — п'яті; Ірина Секачова (молот) — шоста; Вікторія Стьопіна (висота) та Тетяна Терещук-Антипова (400 м з/б) — сьомі, Володимир Зюськов (довжина) та Олена Антипова (диск) — восьмі.

      Першими у загальному заліку стали американці з 14 золотими нагородами. А могло б бути й більше, якби фаворити у чоловічій естафеті 4х100 м у півфіналі не вибули через втрату палички (відтак сенсаційну перемогу здобули французи).

      За рахунок участі в «золотій» естафеті 4х400 м переможний дубль оформив американець Джеремі Уорінер. Але значно ціннішим є подвійний успіх тендітної 19-річної Тірунеш Дібаби з Ефіопії — власниці розкішної зачіски — на 5 й 10 тисячах  метрiв.

      А по сотні тисяч доларів за світові рекорди в останні дні змагань отримали кубинка Ослейдіс Менендес, якій для встановлення найвищого досягнення у метанні списа в неділю знадобилася лише перша спроба (71,70 м), та «жердинниця» з Росії Олена Ісінбаєва. 23-річна росіянка, встановивши свій 18-й рекорд світу — 5,01 м, — зізналася, що й надалі підніматиме планку лише по 1 см. І все нібито для того, щоб наздогнати за кількістю рекордних стрибків — 35 — славетного Сергія Бубку. Хоча справжній мотив очевидний: за кожне досягнення ІААФ платить по 100 тисяч доларів, тож, маючи запас, можна заробити хоч мільйон...

 

ТАБЛО

Х чемпіонат світу з легкої атлетики

(Гельсінкі, Фінляндія)

Призери вечора п'ятниці

      400 м. Чоловіки: 1. Уорінер (США) — 43,93; 2. Рок (США) — 44,35; 3. Крістофер (Канада) — 44,44. Молот. Жінки: 1. Кузенкова (Росія) — 75,10 м; 2. Морено (Куба) — 73,08; 3. Лисенко (Росія) — 72,46. ...6. Секачова (Україна) – 69,65 м. ...13. Золотухіна (Україна) – 66,36 м. 110 м з/б. Чоловіки: 1. Дукур (Франція) — 13,07; 2. Сянь Лю (Китай) — 13,08; 3. Джонсон (США) — 13,10. ...30. Демидюк (Україна) – 14,25 (не пройшов до півфіналу). Стрибки з жердиною. Жінки: 1. Ісінбаєва (Росія) — 5,01 м (світовий рекорд); 2. Пирек (Польща) — 4,60 м; 3. Хамачкова (Чехія) — 4,50 м. 18. Балахонова (Україна) – 4,15 м. ...24. Кущ (Україна) – 4,15 м. 200 м. Жінки: 1. Фелікс (США) — 22,16; 2. Бун-Сміт (США) — 22,31; 3. Аррон (Франція) — 22,31. ...14. Майданова (Україна) – 23,78.

Призери суботи

      Марафон. Чоловіки: 1. Гаріб (Марокко) — 2:10.10; 2. Ісегве (Танзанія) — 2:10.21; 3. Огата (Японія) — 2:11.16. 5000 м. Жінки: 1. Т. Дібаба (Ефіопія) — 14.38,59 (рекорд чемпіонатів світу); 2. Дефар (Ефіопія) — 14.39,54; 3. Е.Дібаба (Ефіопія) — 14.42,47. ...25. Дуброва (Україна) —  16:01.88 (не пройшла до фіналу). 400 м з/б. Жінки: 1. Печонкіна (Росія) — 52,90; 2. Демус (США) — 53,27; 3. Гловер (США) — 53,32. ...7. Терещук-Антипова (Україна) — 55,09. Ядро. Жінки: 1. Остапчук (Білорусь) — 20,51 м; 2. Рябінкіна (Росія) — 19,64 м; 3. Вілі (Нова Зеландія) — 19,62 м. Стрибки в довжину. Чоловіки: 1. Філліпс (США) — 8,60 м; 2. Гайсах (Гана) — 8,34 м; 3. Евіла (Фінляндія) — 8,27 м. ...8. Зюськов (Україна) — 8,06 м. Естафета 4х100 м. Жінки: 1. США — 41,78; 2. Ямайка — 41,99; 3. Білорусь — 42,56. ...10. Україна (Кожемякіна, Шепетюк, Штангєєва, Пастушенко-Синявіна) – 43,62 (не пройшли до півфіналу). Чоловіки: 1. Франція — 38,08; 2. Тринідад і Тобаго — 38,10; 3. Велика Британія — 38,27.

Призери неділі

      Марафон. Жінки: 1. Редкліфф (Велика Британія) – 2.20,57 (рекорд чемпіонатів світу); 2. Ндереба (Кенія) – 2.22,01; 3. Томеску (Румунія) – 2.23,19. 800 м. Чоловіки: 1. Рамзі (Бахрейн) — 1.44,24; 2. Борзаковський (Росія) — 1.44,51; 3. Ямбой (Кенія) — 1.44,55. 5000 м. Чоловіки: 1. Лімо (Кенія) — 13.32,55; 2. Шихін (Ефіопія) — 13.32,81; 3. Моттрем (Австралія) — 13.32,96. ...25. Лебідь (Україна) – 13.43,50 (не пройшов до фіналу). 1500 метрів. Жінки: 1. Томашова (Росія) — 4.00,35; 2. Єгорова (Росія) — 4.01,46; 3. Гезель (Франція) — 4.02,45. 23. Непорадна (Україна) – 4.15,46 (не пройшла до фіналу). Стрибки у висоту. Чоловіки: 1. Кримаренко (Україна) — 2,32 м; 2. Мойя (Куба) — 2,29 м; Рибаков (Росія) — 2,29 м; «бронза» не присуджена. ...13. Соколовський (Україна) — 2,20 м. Спис. Жінки: 1. Менендес (Куба) — 71,70 м (світовий рекорд); 2. Обергфель (Німеччина) — 70,03 м (рекорд Європи); 3. Неріус (Німеччина) — 65,96 м. ...16. Іванкова (Україна) – 56,56 м. Естафета 4х400 м. Чоловіки: 1. США — 2.56,91 (Рок, Брю, Уїльямсон, Уорінер); 2. Багами — 2.57,32; 3. Ямайка — 2.58,07. ...10. Україна (Рачковський, Твердоступ, Книш, Дубоносов) – 3.03,41 (не пройшли до фіналу). Жінки: 1. Росія (Печонкіна, Красномовець, Антюх, Поспєлова) — 3.20,95; 2. Ямайка — 3.23,29; 3. Велика Британія — 3.24,44. ...5. Україна (Єфремова, Ілюшкіна, Пилюгіна, Пигида) – 3.28,00.

 

ДО РЕЧI

      Уживання допінгу на ЧС у Гельсiнкi було зафіксовано лише раз — у випадку з метальницею диска з Індії Нілам Ясвант Сін. Як повідомляє «Рейтер», у неї виявили сліди забороненого стимулянта пемоліну. Тепер на спортсменку чекає дискваліфікація на два роки, хоча «колеса» виявилися даремними: Сін не змогла пробитися навіть до фіналу, показавши у кваліфікації результат 56,70 метра.