Номер 120 за 05.07.2005
ПОШУК
Розширений пошук
Республіка Крим  Херсонська  Запорізька  Донецька Луганська Дніпропетровська Харківська Миколаївська Одеська Кіровоградська   Полтавська Сумська Черкаська Чернігівська Київська   Вінницька Житомирська   Рівненська Хмельницька   Тернопільська Чернівецька Івано-Франківська Львівська Волинська Закарпатська
МЕНЮ
Архів
Про “УМ”
Реклама в “УМ"
Передплата на “УМ”
Контактна інформація
Архів опитувань
Карта сайту
РОЗСИЛКА
Підписатися
Відписатися
ОПИТУВАННЯ
  Чи вже визначилися ви з тим, за яку політичну силу (чи її представника в мажоритарному окрузі) голосуватимете на парламентських виборах у жовтні 2012 року?
так
ні
точно не піду на вибори
     

Добро у повному шоколаді
Видавництво «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» презентувало роман Роалда Дала «Чарлі і шоколадна фабрика»
Валентина КЛИМЕНКО   

Вона знайшла золотий квиток. (Фото Володимира СТАДНИКА.)
Був на світі хлопчик Чарлі Бакет, який мешкав із двома старезними бабусями, двома старезними дідусями, татом і мамою в дерев'яній хатинці на краю великого міста. Родина, в якій тільки тато працював на фабриці зубної пасти, дуже бідувала — всі семеро тулилися в двох маленьких кімнатках, єдине ліжко віддали двом стареньким парам, молодше покоління спало на матрацах на підлозі, а Чарлі отримував єдину шоколадну плиточку на рік — на свій день народження, і їв її малесенькими шматочками кілька місяців. Так би й виростав чемний і чуйний хлопчик у чесних злиднях і дружній безпросвітності, якби загадковий директор шоколадної фабрики містер Віллі Вонка не оголосив конкурс: ті, хто знайдуть під обгортками звичайнісіньких шоколадних батончиків золоті квитки, потраплять на фабрику, у ворота якої давно ніхто не заходив і з воріт якої ніхто не виходив, і будуть забезпечені солодощами до кінця життя. Біда тільки в тому, що золотих квиточків містер Вонка надрукував усього п'ять, і як же мріяв Чарлі Бакет знайти квиток, але з його однією шоколадкою на рік це була занадто смілива мрія...


Драйв від «Лайф»
Наталка ПІДГІРНА   

Святковий гала-концерт на столичному майдані Незалежності зібрав чимало шанувальників гарної музики — гостей розважали музичні гурти «Мандри», «ВВ», «Океан Ельзи» та білоруські гості «Ляпіс Трубєцкой», а величезний натовп танцював і навіть намагався підспівувати голосистим виконавцям. Хлопці й дівчата у червоних футболках з логотипом life:). роздавали публіці повітряні кульки, ведучі проводили веселі конкурси і видавали учасникам чесно зароблені призи від головного спонсора концерту — мережі мобільного зв'язку life:).


Перевірено: «мін» немає
Перевіряючі у Російській драмі зловживань не виявили
Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА   

Цього року беззаперечним лідером за кількістю інформаційних приводів та зустрічей з пресою у мистецьких колах став Театр імені Лесі Українки. Але навряд чи колеги з інших театрів позаздрять Російській драмі. Швидше, поспівчувають: репетирувати та грати вистави паралельно з численними перевірками — тут, знаєте, приємного мало. І хоча конфлікт (чи таке затяжне непорозуміння?) театру з Міністерством культури і туризму ще триває — Голосіївський суд Києва прийняв рішення про відкладення справи Михайла Рєзнiковича до 11 серпня — історія з перевірками нарешті дісталася свого фіналу. Про це керівництво театру повідомило на спеціальній, помітно оптимістичнішій за попередні, прес-конференції.


РОЗДIЛИ
Політінформація
ІнФорУМ
Політика великим планом
Регіони
Світ
Економіка
Людина
Медицина
Суспільство
Культура
Спорт
Калейдоскоп
ПОГОДА
Погода в Києві і по всій Україні.
КУРСИ ВАЛЮТ

НБУ

ГОРОСКОП
НОВИНИ САЙТУ
Реклама (06.09.10)
 



Разрешение на работу для иностранцев