Під куполом — еквілібристи старої гвардії

Під куполом — еквілібристи старої гвардії

Рішучість — одна з головних ознак у діях людей, якi вже відстояли свої перші сто днів на чолі Міністерства культури і туризму. Історія Віктора Приходька та Михайла Рєзнiковича, кінця-краю якій за судами та спростуваннями поки що не видно, не дозволяє засумніватися в цьому ні на йоту. І продовжує множитися новими сенсаціями та подробицями «теплих» стосунків з кураторами від влади. Втім виявляється, що активність (принциповість, категорична нетерпимість тощо) Мінкульттуризму поширюється лише на окремі галузі чи об'єкти культури й мистецтва. Скажімо, цирк, якому також не завадить оновлення, ця рішучість благополучно обійшла.

Москва, і сльози, і голос предків...

Москва, і сльози, і голос предків...

Особливої фестивальної інтриги не сталося. У день закриття, себто минулої неділі, більшість журналістів передавала один одному інформацію про те, що головний приз, «Золотого Георгія», буде вручено російській картині «Космос як передчуття» Олексія Учителя. Про ймовірність такого рішення журі, очолюваного відомим сценаристом Валентином Чернихом (усі знають фільм «Москва сльозам не вірить»), говорили від самого початку фестивалю. Чи не найрадикальніше висловився московський критик Валерій Кічін, котрий заявив, що рівень конкурсної програми є надзвичайно низьким («це просто суцільна тобі пустеля») і зроблено це зумисне — аби російська стрічка не мала конкурентів. Щоправда, не всі погоджувалися з такою думкою. Тим більше, пам'яталося, що рік тому у Москві тріумфували саме росіяни з фільмом Дмитра Месхієва «Свої». Двічі поспіль перемагати у рідних пенатах якось незручно. Тим більше, коли у тебе в журі три голоси (окрім двох у журійного голови, ще один у актриси Вікторії Толстоганової). Одначе сталося — головний приз поїхав до Санкт-Петербурга у валізі Учителя. Зрештою, чом би й ні: картина справді високого класу.

Всі статті рубрики