«Мистецтво» бізнесу

16.03.2012
«Мистецтво» бізнесу

Мистецький Арсенал хочуть відреставрувати за 1,5 мільярда гривень. (Фото з сайту artarsenal.in.ua.)

Національний культурно–мистецький та музейний комплекс Мистецький Арсенал чекає на грандіозну реконструкцію. Уже цього року розпочнуться будівельні роботи, результат яких буде просто революційним: вулиця Лаврська стане пішохідною, сам комплекс Арсеналу доповнить концертний майданчик, під землею відкриють паркінг. Забудова «перекинеться» і через історичні насипи: під валами зроблять пішохідні проходи, за ними — ще кілька скляних будівель для архіву, концертної зали та туристичного комплексу.

Про ці плани не так давно писала газета «Сєгодня», поспілкувавшись із автором проекту — 50–річним архітектором Андрієм Миргородським. За його словами, площа, що відкриється біля Мистецького Арсеналу, стане найбільшою в Європі, паркінг просто необхідний Лаврі, а від пам’ятника Голодомору праворуч проведуть нову вулицю, яка вестиме до Цитадельної. Відтак пішохідна Лаврська проблемою для транспорту не стане. За словами Миргородського, проект оцінюється в третину ціни оновленого «Олімпійського» — 1,5 мільярда гривень, і замовником виступило Державне управління справами при адміністрації Президента. Попередній строк виконання — до 2015 року.

Поки архітектори, історики й політики сперечаються на предмет того, чи доцільно в цьо­му році розпочинати дороге будівництво, прокладати дорогу у «вузенькому коридорі» перед «Арсеналом» та зачіпати вали, «УМ» вирішила дослідити, кому ж держава довірила таку «золоту» реконструкцію. Як повідомили нам у відповіді на запит з адміністрації Президента, замовником реставраційних робіт є не ДУСя, як зазначає пан Миргородський, а сам Мистецький Арсенал. Генпроектувальником є «УкрНДІпроектреставрація» та «інші субпідрядні проектні організації», а тендер на виконання робіт виграло українсько–французьке спільне підприємство «Основа–Солсіф». Строки виконання — 60 місяців (якщо почнуть цьогоріч, справді мають закінчити до 2015–го), але на них впливають обсяги асигнувань із Державного бю­джету України.

Як нам вдалося з’ясувати, переможець тендера на будівництво «Основа–Солсіф» та автор проекту Андрій Миргородський пов’язані між собою одним не вельми приємним для киян будівництвом. Пан Миргородський та його колега Лев Парцхаладзе (депутати Київради, обрані від блоку Кличка, а з 2010 р. — члени фракції «Сильна Україна») мають безпосередній стосунок до однієї великої бізнес–структури — «Інвестиційної компанії  «XXI століття». За даними сайту Київради, Миргородський там — член спостережної ради, Парцхаладзе — її голова. Додаткова інформація: коли обоє виходили з політсили боксера, ЗМІ констатували, що Кличко втрачає чи не головних своїх спонсорів. Два роки тому і «XXI століття», і «Основа–Солсіф» опинилися в центрі скандалу. Як повідомляли мешканці й активісти «Збережи старий Київ», для будівництва готелю Sofitel на вулиці Лютеранській, 14 в, на схилі вирубали дерева, а паркан поставили просто під вікнами гімназії, викупивши частину спортивного майданчика. Потім ґрунт почав сповзати по схилу, а у вересні 2011–го на сусідній будинок іще й упав кран. Формальний власник ділянки, де до 2015 року поспішають відкрити готель, — ТОВ «Промінвестгруп–1». Але, на переконання «ЗСК», це фактична власність компанії «XXI століття», яка є акціонером ТОВ. А «Основа–Солсіф», яка виграла тендер на реконструкцію Мистецького Арсеналу, є генпідрядником будівництва «готелю з падаючим краном».

До речі, анекдотична деталь: коли будівництво тільки починалося і відбувалася вирубка, Миргородський був екозахисником — членом постійної комісії Київради з питань екологічної політики та тимчасової контрольної комісії з розгляду колективних звернень громадян із перевірки рішень Київради щодо надання земельних ділянок юридичним та фізичним особам під забудову та фактів порушення забудовниками діючого законодавства. Зрозуміло, що, попри розголос і невдоволення киян, пан Миргородський не реагував на звернення.

Наразі лишається лише сподіватися, що на будмайданчиках довкола Мистецького Арсеналу не повзтиме ґрунт і не завалюватиметься техніка. А Київрада, без погодження якої, на переконання голови постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександра Бригинця, ніякі роботи не почнуться, уважно розгляне і дослідить проект, залучивши фахівців. А ще хочеться вірити, що, коли почнеться реконструкція, держава подбає про контроль використання бюджетних коштів, бо сума справді немала. БЮТівець Микола Томенко уже на цьому наголошує — у нього, мовляв, уже є матеріали Головного контрольно–ревізійного управління Києва, де вказуються серйозні зловживання під час поперед­ньої реконструкції.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>