Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

15.05.2015
Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

Новий культурний центр стане окрасою столиці. (з сайта kyiv1.org.)

Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. Утім, як стало відомо «Київ 1», у втаємничених колах останнім часом ширяться чутки про те, що замість Довженкового кінотеатру можуть з’явитися стандартні житлові «свічки». Про те, чи варто киянам розраховувати на новий (Довженко сказав би — новаторський) кінотеатр, чи доведеться змиритись із його остаточним зникненням — читайте у першій частині нашого журналістського розслідування.

«Шамбала» ти моя, «Шамбала»

Двоповерхова цегляна будівля кінотеатру імені Олександра Довженка з’явилася на мапі Києва далекого 1962 року. Попри те, що 1979 року споруду реставрували, вже наприкінці 90-х кінотеатр став, м’яко кажучи, непридатним для здійснення своєї безпосередньої функції — показу фільмів. Грошей на повторну реставрацію у міського бюджету не виявилося, тому відновлення комплексу стало обов’язком нового власника Довженкового кінотеатру. Але не так сталося, як гадалося...

27 вересня 2002 року ТОВ «Торговий дім «Супермаркет–93», згідно з договором купівлі-продажу, придбало цілісний майновий комплекс КП «Кінотеатр ім. О. П. Довженка». Укладаючи договір, Фонд державного майна України в місті Києві поставив перед власником чітку вимогу: забезпечити збереження основного виду діяльності комплексу — кінообслуговування населення. Крім того, ТОВ «Торговий дім «Супермаркет–93» також мав би вкласти у перебудову й розвиток кінотеатру 12 млн. грн. упродовж 2002—2004 років.

У 2004 році приміщення на пр. Перемоги, 24а чомусь переобладнали на нічний клуб «Шамбала», а не на оновлений кінотеатр, що викликало неабияке обурення мешканців Шулявського мікрорайону. Наприкінці 2006 року у ТОВ «Торговий дім «Супермаркет–93» з’явились нові власники, які й взялися за реалізацію зобов’язань, зазначених у договорі купівлі-продажу та, власне, очікувань громади.

Виникає логічне запитання: за вікном — 2015 рік, то чому ж на місці колишнього кінотеатру й досі не з’явилося нічого, окрім загородженого зеленим парканом пустиря?...

У забудовника ситуацію коментують так: основними причинами затримки будівництва нового кінотеатру є те, що упродовж тривалого часу не надавався дозвіл на знесення старої будівлі кінотеатру імені Олександра Довженка. Ще необхідно було винести деякі інженерні мережі, які потрапляли під пляму забудови об’єкта, і загалом та бюрократія змушувала роками чекати на отримання дозвільної документації для будівництва кінотеатру.

Починаючи з 2007 року, власник КП «Кінотеатр ім. О. П. Довженка» вносить зміни та доповнення до вищезгаданого договору купівлі-продажу, які, зокрема, стосуються продовження терміну вкладання коштів у перебудову й розвиток кінотеатру до 31 грудня 2014 року та збільшення суми вкладу з 12 до 25 млн. грн.

За розпорядженням КМДА від 29 жовтня 2008 року ТОВ «Торговий дім «Супермаркет–93» отримує право на знесення споруди та проведення підготовчих робіт земельної ділянки для забудови її території. Будівлю, в якій розташовувався кінотеатр, знесли влітку 2010 року.

Споруда кінотеатру, до речі, не перебувала на державному обліку культурної спадщини. Крiм того, в результаті обстеження НДК КНУБА від 13.08.2007 р. стан конструкцій та фундаментів будівлі визначено «прогресуючим незадовільним». НДК також рекомендувала замовникові демонтувати споруду з тим, щоб «відтворити кінотеатр у єдиному архітектурно-конструктивному рішенні».

Саму ж земельну ділянку забудовник орендує з 2007 року.

Два новi проекти

Перший проект будівництва кінотеатру ім. О. Довженка та торгово-розважального і офісного комплексу (2009 р.) передбачав 15-поверхову споруду. Тут на 3-му та 4-му поверхах планувалося створення кінотеатру з п’яти кінозалів. Решта поверхів за планом відводилися під торговельний та офісний комплекси і паркінг.

2010 року ТОВ «Торговий дім «Супермаркет–93» отримує позитивний висновок державної будівельної експертизи, який дав право забудовникові готувати дозвільні документи на будівництво кінотеатру. Перш ніж побудувати його, необхідно було, по-перше, знести споруду старого кінотеатру, по-друге, винести інженерні мережі, які перебували на його території — цими питаннями займалися до 2013 року. Тоді ж закінчився договір оренди земельної ділянки, укладений 2007 року, тому постало питання його продовження. За рішенням Київради від 30 січня 2014 року, термін оренди продовжено ще на п’ять років, тобто до 31 січня 2019 року. Цільове призначення ділянки в цьому договорі, як, зрештою, і в попередніх, означено так: «Для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі».

За інформацією ТОВ «Торговий дім «Супермаркет–93», після продовження договору оренди земельної ділянки у січні 2014 року забудовник розпочав збір вихідних даних для коригування проекту кінотеатру.

Оновлений проект 2014 року передбачає зведення шестиповерхової будівлі з п’ятьма кінозалами та виставково-торговими приміщеннями. Офісних приміщень у новому проекті не буде. Такі зміни в проекті забудовника зумовлені кількома чинниками. По-перше, це — результат врахування рекомендацій Департаменту містобудування та архітектури КМДА, зокрема виконання вимоги зменшення загальної площі об’єкта. По-друге, такий проект навряд чи пасував би до архітектури мікрорайону. Загалом же, згідно з новим проектом, ТРК та кінотеатр імені Довженка забезпечать роботою близько 750 працівників.

Палицi в колесах

Ні для кого не секрет, що ділянка на проспекті Перемоги, 24а є ласим шматочком для багатьох забудовників. Адже нечасто випадає нагода купити землю майже в самому центрі міста й забудувати її багатоповерхівками.

Імовірно, саме у зв’язку з цим у грудні 2014 року депутати Київради ініціювали питання про анулювання договору оренди землі на пр. Перемоги, 24а, укладеного в січні 2014 року. Це питання виносилося на обговорення на засіданні постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування. Пропозицію анулювати договір аргументували тим, що ТОВ «Торговий дім «Супермаркет–93» дуже довго будує кінотеатр.

Після цього до ТОВ «Торговий дім «Супермаркет–93» надійшов депутатський запит на отримання всіх дозвільних документів на будівництво, проектування торгово-розважального комплексу тощо. Саме через цей запит і виникло питання, чи може Київрада позбавити орендаря права на користування земельною ділянкою на підставі її використання не за призначенням, якщо земельна ділянка не використовувалася за період оренди.

Прокоментував його Владислав Михайленко, депутат Київради від фракції «УДАР-Солідарність», член Постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування:

— Часто у договорі оренди є пункт 8,4, який вказує, що земельна ділянка мала бути забудована впродовж трьох років — це норма, яка має спонукати орендаря швидше освоювати місце та розбудовувати інфраструктуру. Проте не всі договори містять цей пункт.

Є рішення щодо позбавлення права на користування земельною ділянкою, які ухвалює міська рада з огляду на скарги громадян. Взагалі ж це спірне питання, бо, якщо земельна ділянка не забудована, це означає, що вона не використана за цільовим призначенням, але це не юридична логіка. Інша річ, коли люди виступають проти, то Київрада це враховує і позбавляє орендаря права на користування земельною ділянкою. Проте через суд і такі рішення оскаржуються.

Утім, за інформацією поінформованого джерела «Київ 1» у Київраді, тривале будівництво — лише формальний привід, щоб захопити земельну ділянку, де має бути розташований кінотеатр. «Ця земельна ділянка — інвестиційно дуже приваблива. Поруч — метро «КПІ», проспект Перемоги, недалеко від центру. Тут квадратний метр житла можна продати за 40-50 тисяч гривень. Таких ділянок в Києві обмаль. Тому в деяких забудовників, які мають лобістів у міській раді, й виник план відібрати земельну ділянку і побудувати тут житлові будинки», — розповідає один із депутатів Київради на умовах конфіденційності. Він додає, що розривати з компанією договір через те, що вона довго будує кінотеатр, аби зрештою побудувати там свічки — просто абсурдно. І з цим важко не погодитись.

Кiнотеатр, музей, лекторiй

У ТОВ «Торговий дім «Супермаркет–93» розповіли про те, чого слід чекати киянам від нового кінотеатру. За словами керівництва, оновлений проект передбачає шестиповерхову будівлю.

На цокольному поверсі планується розмістити автомобільний паркінг на 126 паркомісць.

Перший поверх ТРК відведуть під супермаркет, адже саме таке побажання висловили мешканці Шулявського мікрорайону у листопаді 2008 року, що зафіксовано у відповідному документі — протоколі громадських обговорень проекту будівництва кінотеатру ім. О. Довженка та торгово-розважального комплексу.

Виставково-торгові зали займуть другий, третій та четвертий поверхи, а на п’ятому і шостому розташується кінотеатр на п’ять залів.

У червні цього року заплановано розпочати підготовчі роботи, в ході яких підземну частину старого кінотеатру розберуть і винесуть інженерні мережі з території земельної ділянки. У серпні-вересні розпочнеться будівництво. Слід очікувати, що через 2–2,5 року, тобто наприкінці 2017-го — на початку 2018 року кінотеатр планують ввести в експлуатацію.

Як повідомляє забудовник, виставково-торгові зали, які займають значну частину площі торгово-розважального центру, — це не тільки магазини й бутіки. Тут планують проводити й виставки, присвячені творчості Олександра Довженка. Транслюватимуть обов’язково фільми Олександра Петровича. Забудовник припускає, що буде навіть і музей Довженка, і лекції про видатного українського кінематографіста.

Сьогодні ТОВ «Торговий дім «Супермаркет–93» шукає оператора, який би обслуговував кінотеатр. Вбачається, що акцент буде на концепції новаторського кіно, яке свого часу творив і сам Довженко. До існуючих мереж кінотеатрів підключатися не планують.

ДУМКИ ГЛЯДАЧІВ

Щодо концепції оновленого кінотеатру імені Олександра Довженка висловили свої побажання студенти НТУУ КПІ:

Роман: — Коли йду в кінотеатр, то звертаю увагу на ціни, тому що я студент, а не мільярдер. Коли квитки, попкорн і вода коштують «ого-го», а сам кінотеатр не «ого-го», то це мене засмучує. Щодо фільмів, то є ті, які змушують задуматися — хотілося б дивитися саме такі. Українське кіно мусить бути, однозначно, але не на кшталт мерзенного російського — з жахливим сценарієм, акторами, які вже всім обридли, з дешевими інтригами. І, звичайно, фільми Довженка, особливо якщо це будуть екранізації «Україна в огні», «Зачарована Десна», а також загалом екранізації чогось вартісного українського, як-от «Тигролови» Івана Багряного. Хто читав, обов’язково піде на такий фільм.

Марія: — Було б непогано, якби кінотеатр відновили. Хотілося б, щоб тут транслювали фільми-переможці різноманітних кінофестивалів».

Валентин: «Цікаво було б подивитися культові кінострічки, які мають високий рейтинг, зокрема, у «Кинопоиску». Такі, наприклад, як «Втеча із Шоушенка». Зазвичай ми їх дивимося на комп’ютері чи по телевізору, а було б цікаво побачити саме у кінотеатрі. Непогано б демонструвати й українські фільми, адже патріотизм і любов до рідного потрібно розвивати і підтримувати.

Валерій: — Для мене особисто було б круто, якби кінотеатр відреставували, повернули йому первинний вигляд, при цьому зробивши акцент на освітленні. В тому сенсі, щоб це було не чергова будівля з кричущим дизайном, а затишне місце. Щодо кіно, я вважаю, було б краще показувати там фільми не для широкої публіки, а арт-хаус, ретро, малопопулярну, але якісну класику і т. д. Українське кіно також би чудово сюди пасувало. Але важливо, щоб без яскравого націоналізму і пропаганди.

У ТОВ «Торговий дім «Супермаркет–93» кажуть, що для студентської глядацької аудиторії справді передбачається багато моментів заохочення — і відповідна тематика кінострічок, і знижки. А поки що залишається сподіватися довгоочiкуваного відкриття...

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>

  • Київ без Стуса?

    У людських спільнотах прийнято називати сквери, сади і парки іменами видатних особистостей. Особливо ж дерева, які «бачили» тих чи інших історичних діячів: «Липа митрополита Петра Могили», «Дуб Максима Залізняка», «Шевченків дуб». У Святошині були такі Стусові сосни... Він ними милувався, писав про них, водив до них свого сина. >>