Майже півсотні варіантів забудови, у журі — архітектори зі світовими іменами, проект–переможець — на диво, не «київської прописки» (настільки ретельно в ньому досліджено 37 столичних островів). Так вирішувалася доля і «розвиток» дніпровських островів. «Дніпровська перлина» — конкурс від Головного управління містобудування та архітектури, який стартував ще у вересні. Організатори мали на меті «виявити кращі ідеї та авторів концепції збереження та розвитку київських островів, подбати про цінні природні та історико–культурні комплекси та об’єкти». «Блакитна лінія» — це ідея–переможець авторства команди Wolf House Productions + Gabriel Pascаriu (Бухарест), яку вподобали архітектори з України, Німеччини, Швейцарії та Нідерландів.
Головний архітектор столиці Сергій Целовальник досі не може натішитися і процесом аналізу та обговорення робіт у колі поважних колег, і самим результатом — зізнається, оригінальних ідей було дуже багато, однак команда з Румунії впевнено обійшла головних конкурентів — москвичів і колумбійців.
«Ми проаналізували найсильніші та найслабші сторони дніпровських островів, щоб визначити той острів, який потребує найбільшого екологічного захисту, — розповіла «УМ» одна з розробників проекту–переможця Розіна Драгомир. — Так, передбачається створення ботанічного саду на острові Муромець. Для збереження унікальної екології інших островів пропонуємо буферні зони та прокладання пішохідних доріжок». Основна ж «фішка» проекту — плавучі платформи, такий собі водний вид транспорту, який допоможе об’єднати між собою острови. Таким чином кияни зможуть потрапити з берега на берег. Крім цього, пропонується розміщення спортивно–розважальних комплексів (Долобецький і Труханів острови), гігантського колеса огляду (Труханів острів чи Венеціанський міст), науково–освітнього центру Київського національного університету ім. Шевченка (Жуків острів). А під Подільським мостом, кажуть архітектори, красиво б виглядали рослини, що звисатимуть iз самого моста, створюючи вигляд джунглів.
Проти реалізації проекту–переможця (як і будь–якого іншого) активно виступають київські екологи. Володимир Борейко, керівник Київського еколого–культурного центру, зазначає, що спортивно–розважальних і торгово–розважальних комплексів і без того вистачає у Києві, і варто нарешті зупинитися. «Краще б побудували додатково школи та дитсадочки. І Гідропарк, і Труханів острiв потрібно лишити такими, як є, — на них можна відпочивати безкоштовно. Крім того, забудова негативно вплине на флору і фауну, а там росте багато рідкісних видів рослин. Це практично незаймані природні місця. Про це ми писали київським архітекторам, але на наші зауваження не звернули уваги», — каже «УМ» біолог.
Порцію критики і конкурс, і проект отримали і від київської опозиції. Приміром, бютівець Олександр Бригинець вважає, що «прагнення КМДА оголошувати всілякі конкурси для того, щоб удосконалювати міську забудову, — похвальне, але не варто до цього ставитись як до остаточного рішення, адже поки що це лише проекти, «красиві картинки». На його думку, Київрада, якщо прислухається до думки киян, не схвалить таке будівництво в повному обсязі. Адже «не маючи сотнi доларів на людину, розважитися в таких «спортивно–розважальних центрах» не вдасться». Депутат у коментарі «УМ» переконує: рішення про забудову київських островів треба приймати навіть не на сесії Київради, а на київському референдумі, щоб «почути думку киян, а не лише команди голови міськдержадміністрації Олександра Попова»
Проте головний архітектор Києва Сергій Целовальник іншої думки. Під час презентації проекту з його вуст кілька разів прозвучало слово «доступність». Саме її, на переконання Сергія Анатолійовича, і не вистачає островам для нормального відпочинку «і старих, і малих, і інвалідів», і проект цю доступність передбачає. А щодо збереження екосистеми — то румуни, мовляв, чітко врахували, який відсоток території можна використати, аби не заподіяти шкоди. «Концепція в цьому і полягає — аби зберегти зелене серце Києва. Адже в жодній столиці немає такої незайманої природної зони», — наголошує головний архітектор.
Утім, як і у випадку зi Стратегією розвитку Києва, ні київська влада, ні головний архітектор не наважуються прогнозувати, коли концепція розвитку дніпровських островів буде реалізована. Сергій Целовальник iз цього приводу говорить лише про можливість реалізації «певних моментів». «Наприклад, член журі, голландський урбаніст і, я би сказав, філософ, Вільям Жан Неутелінг запропонував: можна просто вибрати якусь ділянку на островах, вичистити і посадити там квіти, які розквітнуть у травні жовтим та червоним кольором і прикрасять місто до Євро–2012, — говорить головний архітектор і додає, — реальне проектування почнеться нескоро. Незабаром відбуватиметься хіба що наведення ладу в Гідропарку, де діється неподобство».
