Час оберігати каміння

02.11.2011
Час оберігати каміння

Садиба художника Мурашка, пам’ятка архітектури, потребує реставрації і захисту від руйнації. (з сайту 2000.net.ua.)

У столиці з катастрофічною швидкістю зникають пам’ятки архітектури: за десять років їх кількість скоротилася з 2042 до 1990. Такі дані оприлюднили на консультативній раді Головного управління охорони культурної спадщини при КМДА. Приголомшливі цифри стали відомі під час інвентаризації, проведеної у рамках підготовки історико–архітектурного плану Києва (одного з розділів досі не затвердженого генерального плану столиці до 2025 року). Як розповів «УМ» голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець, опис видатних споруд столиці показав наступне: 46 київських пам’яток зруйновано, доля шести взагалі невідома, а 13 перебувають у критичному стані. «Як правило, у цьому «критичному стані» перебувають особняки. І вина тут винятково влади, — говорить пан Олександр. — Я щойно повернувся зі Стамбула, де обговорювали питання збереження культурної спадщини, і делегація з Казані ділилася досвідом: навіть якщо у них старий будинок у центрі міста пам’яткою не визнано, влада його зберігає, аби навколо будувати туристичний простір. Таких об’єктів у них більше 200. У нас же навіть будинками, які є пам’ятками, не опікуються. Типовий приклад — старий будинок біля готелю «Хайят», у якому була пожежа, а тепер не придумали нічого кращого, ніж його знести. Жахлива ситуація з Будинком Мурашка, який перебуває у приватній власності: господар його ремонтувати не хоче, а громада не може, бо будинок їй не належить. І таких прикладів безліч».

Історик, письменник, завідувач відділу Музею історії міста Києва Віталій Ковалинський у коментарі «УМ» зазначає, що важливу роль у спотворенні історичного обличчя Києва і руйнуванні старовини відіграли архітектори. Адже «вони мають велику вагу в суспільстві та є останньою інстанцією у прийнятті рішень стосовно будівництва». «На жаль, ці архітектори — люди гонорові й часто байдужі до долі міста. Той же архітектор Бабушкін зіпсував і Лавру, і київські пагорби. Так, можна зауважити, що подібним чином діяли і раніше — у 1938 році архітектори запропонували знести Володимирський собор — проте не було аж такого будівельного свавілля, як тепер. А причина тому єдина і проста — ні у влади, ні у забудовників, ні у архітекторів немає і залишків совісті. Тому треба заборонити забудовувати історичний центр міста».

Олександр Бригинець тим часом пропонує використовувати старі будинки у наступний спосіб: «Оскільки вони не можуть надати такого комфорту, як нові, їх можна було б реставрувати, а потім надавати в оренду студентам, митцям, культурологічним організаціям, і місто матиме від того прибуток. Так роблять у Європі: у Стокгольмі є острів, де розміщені старі будинки. Багатим жити в тому районі незручно, тож за недорогу оренду кімнати винаймають художники і студенти».

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>