«Аква»–бізнес

22.03.2011

Дати можливість приватним підприємствам заробити на продажу артезіанської води, а натомість отримати відремонтовані бювети — за реалізацію цього задуму активно взялася столична влада. На Оболоні (вулиці Героїв Сталінграда, 13) від бювету до спецбудівлі, що виглядає як звичайний кіоск, уже провели труби — тут у перспективі мешканцям і будуть продавати воду. Почали роботи зі встановлення подібного комплексу й на Оболонському проспекті,14.

Як зазначає начальник Головного управління комунального господарства столиці Дмитро Новицький, подібні пункти доочистки підключать і встановлять окремо від бюветних комплексів. Вода iз власне бюветiв лишиться безкоштовною. Однак відкриють кіоски з водою не найближчим часом — за умовою конкурсу, за право підключитися до свердловини, аби заробляти на ній, потрібно визначити інвестора, який погодиться чистити, ремонтувати і утримувати весь бюветний комплекс. Планується встановити 100 доочисників води, із яких за літр iз киян братимуть 0,5–1 гривню.

Водночас академік Владислав Гончарук з Інституту колоїдної хімії та хімії води НАН України, котрий тісно співпрацює із Всесвітньою організацією охорони здоров’я, скептично ставиться як до встановлення доочисників води на бюветах, так i до стягнення. За його словами, артезіанська вода, яку дістають зі свердловин Києва, ідеально чиста, єдине, що варто зробити в цьому напрямi — прочистити свердловини від механічного бруду. «Кияни і без того дорого заплатили своїм життям, віками споживаючи воду з крана. Бюветна вода — це просто подарунок для жителів міста. Аморально брати гроші за те, що дала нам природа. До того ж не відомо, від чого і в який спосіб візьмуться чистити бюветну воду. Будь–яка хімічна очистка негативно вплине на її якість. Нею воду можуть тільки забруднити», — зазначив у коментарі «УМ» пан Гончарук.

Нагадаємо, нині в Києві працює менше половини бюветiв, відкритих ще за часів мера Олександра Омельченка. Частина насосів потребує очистки, частина — заміни. Нардеп Володимир Бондаренко говорить: це сталося тому, що тодішній міський голова «бювети використав лише як елемент передвиборчої кампанії, не «прив’язавши» їх до «Київводоканалу», а кинувши напризволяще райадміністраціям, які не мали ні грошей на їхнє утримання, ні фахівців належного рівня». Згідно із програмою «Питна вода Києва», затвердженою Київрадою, на покращення питної води у столиці передбачено 6 мільйонів гривень. Частину цих грошей мають використати на ремонт бюветів.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>