Варварство на святій землі

01.09.2010
Варварство на святій землі

Будівництво церкви відбувається надшвидкими темпами. (Ореста ШЕВЧУКА)

Два тижні тому в центральній частині парку «Юність», що поблизу вулиці Олеся Курбаса на Борщагівці, Українська православна церква Московського патріархату розпочала будівництво храму Спиридона Триміфунтського. Мешканці сусідніх будинків обурені: будують шаленими темпами та без їхньої згоди, знищено клумбу, вирізано зелені насадження. Документів на будівництво отці не показують, але запевняють, що всі необхідні дозволи мають. У Головному управлінні архітектури Києва кажуть, що жодного храму в парку генпланом не передбачено. А директор Святошинського «Київзеленбуду» говорить, що не в змозі захистити зелену зону. Поки противники забудови збирають підписи та шукають справедливості, священики проводять молебні під стінами споруджуваної церкви, шукаючи підтримки у громадськості.

 

«Будувати храм почали у святковий день»

«На свято Маковія, коли всі порядні християни йшли до церкви, на території парку «Юність» з’явився паркан і почалося будівництво храму. У святковий день! — розповідає «УМ» мешканка Борщагівки Олена Серафимівна Жукова. — Люди, побачивши це, дуже обурилися — адже на тому місці була клумба, там поні катали діточок, у спеку відпочивало багато мешканців, бо ж їхати через усе місто незручно, ми живемо на околиці... Словом, це була наша зона відпочинку. Поруч із парком є закинутий кінотеатр, що вже не працює 25 років. Раніше священики казали, що на його місці відкриють церкву. Люди–то і не проти були, бо приміщення кінотеатру в жахливому стані. Але ж будувати почали просто посеред парку, а той кінотеатр так само в занедбаному стані, обсипається... Коли заливали фундамент, моя сусідка розмовляла з будівельниками, з отцем Демитрієм, що був на місці. Він сказав, що скоро у парку відкриється церква Спиридона Триміфунтського, і це дуже добре. А щодо знесення старого кінотеатру — люди просто неправильно зрозуміли наміри церковників».

За словами пані Олени, священик пояснив: дозвіл на будівництво церкви у парку надав «Київзеленбуд», більше того — новий храм зводиться згідно з генпланом Києва. Як ще один аргумент на користь будівництва, священнослужитель повідомив, що в цьому районі поблизу більше немає церков, тому новий храм — просто подарунок для вірян. «Але ж це неправда! — обурюється Олена Серафимівна. — Буквально за квартал розташована церква, щоправда, Київського патріархату, за дві зупинки трамваю — ще одна. Чи Московський патріархат не визнає їх як місця для богослужінь?».

«Чому почали будувати саме у парку? В нас багато територій, які пустують, — дивується сусідка пані Олени Лідія Олександрівна. — Та навіть Церква Ісуса Христа знайшла собі місце на Окружній, привела в порядок територію... Чому Московський патріархат не може зробити одночасно дві добрі справи, а нищить те, що належить мешканцям району? В «Юність» їхали люди з Південної Борщагівки, бо там немає парків. Тепер частину цієї невеличкої території в нас відбирають. Причому з блискавичною швидкістю. Без жодних пояснень. І ігноруючи нашу думку. Це просто варварство».

«Ми — не державна структура, можемо й не відповідати»

Прес–секретар предстоятеля УПЦ МП отець Георгій Коваленко, до якого «УМ» звернулася з проханням прокоментувати будівництво, виявилося, про новий «осередок служіння» нічого не знає: «Я на сьогодні не чув про цей храм, але й не маю про всі храми Києва знати... Єдине, що можу сказати, — Спиридон Триміфунтський, на честь якого, як ви кажете, назвуть храм, — наш святий, ми маємо його мощі». Пан Коваленко порадив з усіма питаннями звертатися в канцелярію, але одразу попередив, що відповіді там можуть і не дати — мовляв, саме почалася пора служінь, та й не та в них організація, аби задовольняти цікавість журналістів: «Ви, звичайно, можете надіслати запит... Але я ж кажу: ми не є дер­жавною структурою, можемо й не відповідати...». У канцелярії й справді довідатися нічого не вдалося — на телефонні дзвінки там не відповідали кілька діб.

Захистом зелених насаджень у парку «Юність» займається Святошинське відділення комунального об’єднання «Київзеленбуд». Директор районного «Київзеленбуду» В’ячеслав Грінченко говорить, що дозволів на будівництво вони не надають, та й вберегти дерева від забудови об’єднання не має можливості: «Розумієте, нам надали тільки дозвіл на розробку проектної документації щодо цього об’єкта. Дозволів на будівництво ми не бачили. Я не можу нічого відповісти, бо наразі саме розбираємося в цій ситуації... Справа в тому, що, на жаль, всі будівництва узгоджуються в управлінні архітектури, а нас тільки ставлять до відома».

«Будівництво храму не передбачено»

Справді, на табличці, яку розмістили над будівельним парканом, значиться: «Згідно з планом реконструкції та благоустрою парку «Юність», у цьому місці розпочате будівництво православного храму на честь святого Спиридона Триміфунтського», а план реконструкції затверджує саме Головне управління архітектури та дизайну міського середовища. Але, коли «УМ» звернулася туди із запитом, відповідь приголомшила: головний архітектор Целовальник заперечує будівництво церкви як пункт плану благоустрою парку. Цитуємо його відповідь: «На ваш запит стосовно будівництва храму на території парку «Юність» повідомляємо, що, згідно з погодженим Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища проектом реконструкції парку, будівництво храму не передбачено. Відповідно до затвердженого проекту рекон­струкції парку планується виконати благоустрій території, побудувати будиночок садівника, громадську вбиральню та декоративний фонтан. У Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища не розглядався та не погоджувався проект будівництва храму на території парку «Юність». Тож з усього вищевикладеного можна зробити висновок, що церковнослужителі просто здійснили самозахоплення.

«Під недобудованим храмом благословляли 70–річних першокласників»

Тим часом біля недобудованої церкви вже проводять служби. У неділю о 12 годині зібралися дві групи людей. Перші — аби висловити своє обурення будівництвом і зібрати підписи, інші — щоб узяти участь у молебні для дітей, які першого вересня розпочнуть навчання.

«Дивна така в них служба відбулася. Дітей я не бачив, переважно то були бабусі 70–річні... Але процес пішов — церква шукає своїх потенційних прихожан. Конфліктів не було: і учасники служби, і протестувальники поводилися мирно», — розповідає організатор акції протесту Орест Шевчук.

За його словами, спроби активістів ознайомитися з документами на будівництво закінчилися невдачею. Настоятель нового храму показав мешканцям та міліції лише дозвіл на збір документів. Проте запевнив, що всі папери він має і за необхідності може надати. «Але ж таку саму обіцянку нам уже давав священик, але документів ми і досі не бачили», — говорить Орест Шевчук.

Протестувальники збираються звертатися з відкритими листами до державних органів та київської влади. Тим часом будівельники нашвидкуруч звели каркас і працюють із винятковою продуктивністю і завзяттям.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>