Рік тому в цьому віддаленому поліському селі Рівненщини, розташованому поблизу кордону з Білоруссю, сталася пожежа, під час якої повністю згоріла дерев’яна частина старої школи. І хоча незначна її частина вціліла, та чимало дітлахів змушені були минулий навчальний рік провести в чотирьох непристосованих приміщеннях — нежилих сільських хатах, що взагалі не відповідали будь–яким санітарним нормам і були не придатні для навчання. Узимку температура в них досягала 5—7 градусів, учні сиділи на уроках у переповнених затхлих приміщеннях у пальтах, шапках і рукавицях, до того ж — навчалися у дві зміни.

Оригінальну ідею облаштування міста втілили в життя у Черкасах. Тут розпочали встановлювати іменні лавочки. Перші шість лавок уже радують відпочивальникiв у парку «Ювілейний» та в районі пірса біля Дніпра. А встановлені вони за кошти фірм та окремих черкаських родин. Аби люди знали, хто не пошкодував грошей на лавки, на них вивішують таблички з написами «Рідному місту» та прізвищем благодійника. До речі, виготовлення та встановлення таких лавок коштує 1500 гривень.

Одну з найдавніших богослужбових книг, що збереглися до наших днів, зможуть невдовзі не лише побачити, а й навіть придбати собі колекціонери та просто поціновувачі манускриптів. Луцьке Євангеліє XIV століття належить до найстаріших рукописних книг, посідаючи у списку найпримітніших пам’яток книжкового мистецтва 51–ше місце (всього у цьому списку 128 книг). Воно було написане у Спаському Красносельському монастирі біля Луцька й належить до пам’яток Галицько–Волинської рукописної школи.

У такому «одязі» до центрального РАЦСу в Черкасах ще ніхто не приходив. Усі, хто був у ту мить на реєстрації шлюбу і побачив дівчину в костюмі Єви, просто втратили дар мови.