У полі будуть танці
Музичні забави цього літа пройдуть під знаком етно, без світових імен, але із платним входом Ольга ЖУК   

Настала пора збирати наплічники і планувати своє фестивальне літо. На початку весни були побоювання, що фестивальний рух зменшить оберти, а то й згасне: Мінкульт не планує фінансувати музичні розваги, скупість спонсорів у період кризи теж можна зрозуміти. Та за останні дні погода над фестивальною мапою прояснилася. Серед забав у форматі world music є пару рокових, але все одно з нотками етно, майстер–класами, толоками, ярмарками народних майстрів, кінопоказами, різноманітними шоу і з точками народної кухні. Із сумом для наших гаманців доводиться констатувати, що забави, які ми раніше відвідували із копійками в кишені, перейшли на платну основу. Та ще сумніше те, що музична якість від цього аж ніяк не підвищилася. Залишається сподіватися, що організатори, визначившись із датами, підтягнуть програми до відповідного рівня і фестерам не буде шкода платити по 100—200 гривень за танці під відкритим небом.

«УМ» обдзвонила всі фестивальні штаби, дещо довідалася про особливості цьогорічного фестивального руху і радо ділиться інформацією зі своїми читачами.

НЬЮЗ–РУМ

Павел Поторочин: Ми — не збіговисько дармоїдів
Директор Інституту Адама Міцкевича про місію організації та мільйонні видатки Польщі на розвиток культури за кордоном

Візит Павела Поторочина у Київ організував Польський інститут, якому важливо показати міжнародну діяльність польських культурних інституцій. Як не дивно, харизматичний Павел переконав песимістично налаштованих українців, що культурна індустрія вигідніша за сільське господарство, і що кращого інвестування, ніж у культурні проекти, годі шукати.

Українсько–шведські раритети в Нью–Йорку
В Українському музеї Нью–Йорка триває виставка «Україна — Швеція: на перехрестях історії (ХVІІ—ХVІІІ ст.)», де експонують 150 унікальних пам’яток

Річ не лише в тім, що за океан уперше потрапили деякі козацькі клейноди, листи гетьманів Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Пилипа Орлика, дипломатичне листування, мапи, гравюри, Євангеліє ХVІІ століття, срібні царські ворота Борисоглібського собору в Чернігові, срібний із позолотою кіот Іллінської Богоматері, реставрований спеціально для цієї виставки. Організація виставки стала справою честі для науковців Національного музею історії України та Українського музею Нью–Йорка: необхідно було у стислі терміни скоординувати зусилля 27 юридичних і фізичних осіб, якими представлені найбільші шведські та українські музеї й архіви.