Українсько–шведські раритети в Нью–Йорку

Реставрація під виставку

Річ не лише в тім, що за океан уперше потрапили деякі козацькі клейноди, листи гетьманів Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Пилипа Орлика, дипломатичне листування, мапи, гравюри, Євангеліє ХVІІ століття, срібні царські ворота Борисоглібського собору в Чернігові, срібний із позолотою кіот Іллінської Богоматері, реставрований спеціально для цієї виставки. Організація виставки стала справою честі для науковців Національного музею історії України та Українського музею Нью–Йорка: необхідно було у стислі терміни скоординувати зусилля 27 юридичних і фізичних осіб, якими представлені найбільші шведські та українські музеї й архіви.

З колекцій України на різні міжнародні виставки, як–от «Слава Візантії» у Метрополітен–музеї (США), не раз потрапляли окремі експонати. «На перехрестях історії...» — інтелектуальний продукт, задуманий і реалізований у Києві, який за сприяння шведських та американських партнерів розвинувся в Нью–Йорку.

Куратор експозиції в Українському музеї, голова Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України, Юрій Савчук каже: «Виставка знакова і цінна тим, що покликала до життя кілька інших проектів. Це реставрація українського прапора 1686—1688 років, а також кіота ікони Іллінської Богоматері, що зберігався в Троїцькому соборі Чернігова. Майже сто років, після закриття храму 1928 року, цей раритет зберігався в розібраному вигляді. Був недоступний не тільки для огляду, а й наукового вивчення.

Добре й те, що директори музеїв України мали в Нью–Йорку, зокрема в Метрополітен–музеї, своєрідні майстер–класи: співробітниця цього світового культурного центру, українка за походженням, провела для них спеціалізовані екскурсії. На жаль, співробітництво такого рівня є винятком у культурному житті України.

За відгуками тих, хто відвідав «На перехрестях історії...» в Нью–Йорку, експозиція є унікальною за наповненням і новизною. Це враження підсилює англомовний каталог, над яким попрацювали професійні редактори із США, а дизайн виконав талановитий художник Володимир Таран, який оформляв київську і нью–йоркську виставки».

В іншому просторі

Задумуючи виставку, організатори присвятили експозицію сповненому енергією націєтворення періодові українсько–шведських відносин XVII — XVIII століть. Нагодою для оприлюднення унікальних матеріалів стали поважні ювілеї, зокрема укладання українсько–шведських угод. У жовтні 2007 р. минуло 350 років Корсунської угоди, 2009 року відзначали 300 років воєнно–політичного союзу 1708—1709 років, який оформився у Великобудищанському трактаті, підписаному 28 березня 1709 р.

Ці міжнародні угоди слугували важливим дипломатичним інструментом політичного узаконення новоутвореної Козацької держави, пошуком військових гарантій утвер­дження самостійної України. Гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Іван Мазепа цінували політичну прихильність, вірність союзним зобов’язанням і дружні почуття північного королівства. За влучним висловом Івана Виговського, українські гетьмани розглядали майбутній союз значно ширше за тимчасові воєнні альянси — як «справу про об’єднання сердець обох наших народів міцним зв’язком».

Із відомих причин Україна позбавлена значної частини культурної спадщини. Тому безцінними є раритети козацької доби, котрі нині зберігаються у провідних шведських музеях, архівах, бібліотеках. Один із чільних дослідників українсько–шведських стосунків, який тривалий час жив і працював у Швеції, Богдан Кентржинський, образно назвав їх «шведським сезамом української старовини».

Безцінні реліквії виставки «Україна — Швеція: на перехрестях історії (ХVІІ—ХVІІІ століття)» — це п’ять тематичних розділів. «Експозиція в Українському музеї зберегла назву, структуру, задум виставки, відкритої свого часу в Києві, — каже Юрій Савчук. — Але в Нью–Йорку вона виглядала інакше. До того ж там з’явилися нові унікальні експонати: один кіот Іллінської Богоматері з гербом Мазепи — 3 метри 45 сантиметрів заввишки — чого вартий! Аналогів йому немає ні в Україні, ні в Росії».

Контакти налагоджені

Експозиція в Нью–Йорку стовідсотково здійснена на кошти української діаспори США. Було розроблено спеціальну систему для збору коштів, аби заохотити благодійників, їх є загалом 119 осіб.

За словами Юрія Савчука, шведська сторона була активно налаштована на співпрацю з українцями — від задуму до реалізації: «Зокрема, хочу згадати про Військовий музей у Стокгольмі, наша співпраця з цим закладом почалася 2002 року, коли готувалася виставка особистих речей і гетьманських клейнодів Богдана Хмельницького в Україні.

Хочу згадати добрим словом унікальну людину, доктора історії Йохана Енґстрьома, який надзвичайно доброзичливий до України і всіляко сприяє нашій співпраці. Красномовна деталь: на інавгурацію Ющенка вчений привіз прапор Хмельницького. Особлива подяка співтворцям виставки — голові Управи Українського музею доктору мистецтвознавства Ярославові Лешку, а також директорові цього унікального закладу Марії Шуст».

Катерина ГРЕБЕЦЬ