Навряд чи цей факт можна сприймати комічно: 1 квітня в Будинку архітектора відкрилася перша на Батьківщині персональна виставка славетного українського карикатуриста, якого у світі поважає вся «карикатурна спільнота», — Володимира Казаневського. Він є лауреатом близько 300 премій на конкурсах карикатур у 43 країнах світу. Уперше в Києві шанувальники «намальованих анекдотів» зможуть побачити 80 найкращих робіт автора, більшість із яких відзначено нагородами, включаючи Гран–прі.

У світі нікого не здивуєш тим, що класичні твори мають продовження. Згадаймо хоча б «Скарлет» Олександри Ріплей, яка є продовженням культового роману Маргарет Мітчелл «Віднесені вітром». У 2008 році, до сторіччя з дня народження автора, до 12 книг про агента 007 Яна Флемінга його послідовник Себастьян Флокс видав вельми вдалий 13–й роман про Бонда і запевнив, що 80 відсотків тексту — це точна імітація стилю Яна Флемінга. Україна теж приєдналася до клубу любителів продовжувати історії, вигадані класиками літератури.

Пригадую, кожен творчий вечір чи презентація культового письменника Юрка Андруховича закінчувалися тим, що дівчата годинами стояли в черзі до нього за автографами. Одна моя знайома до нестями була закохана у вірші зі збірки «Екзотичні птахи та рослини». Якось її прорвало на відвертість. На зустріч вона принесла книжечку з затертими сторінками. Дівчина замріяним голосом розповіла, що їй сняться вірші Андруховича. «Це все через його автограф», — простягнула мені книжечку. Я відчула, що палітурка збірки волога. У знайомої від хвилювання пітніли долоні. У цю мить вона відкривала найбільшу таємницю, яка ховалася у підписі Ю.А. «Екзотичних вам снів, Наталю». Десь через п’ять років майже у такому ж ритуальному зізнанні інша Наталя показала мені точнісінько такий самий підпис на збірці «Екзотичні птахи та рослини». До того ж кожна з дівчат вірила, що Андрухович лише їй єдиній написав це грайливо–романтичне побажання.

Вони активно використовують елементи давньоукраїнської, кельтської, середньовічної європейської, традиційної індуїстської музики на тексти давніх ведичних гімнів. Вони — це молоді музиканти з класичною освітою, які свій гурт багатозначно нарекли «АтмасферА». У перекладі з санскриту слово «атма» означає «душа». Сьогодні вони збирають досить великі зали, такі як, наприклад, зал Культурного центру Київського політеху, де у грудні 2009–го мали великий сольний концерт, а точніше, то було продумане театралізоване дійство з прологом та епілогом. На фінальному концерті міжнародного фестивалю Global battle of the bands у Лондоні в 2007–му, де змагалися 24 гурти–фіналісти з усього світу, наша «АТМАСФЕРА» посіла четверте місце, а останні чотири роки вони є незмінними учасниками найбільшого у Європі рок–фестивалю Prystanek Woodstock, що знаходиться майже на кордоні Польщі з Німеччиною і є вельми шанованим у Європі. Щороку польський «Вудсток» відвідують від 300 до 500 тисяч глядачів не лише з Польщі, а й з усієї Європи. У 2009–му «АТМАСФЕРА» отримала важку бронзову статуетку — «Приз глядацьких симпатій», який передбачав ще й повноцінне концертне турне по території країни. Продовження знайомства з польським слухачем їхній менеджмент планує на весну–літо 2010 року. Також там готують до видання альбом Forgotte— love — «Забута любов», який «атмасферівці» щойно видали в Україні.

«Мовна політика та мовна ситуація в Україні» (К.: Києво–Могилянська академія) — звіт про однойменне міжнародне дослідження, здійснене представниками п’яти дисциплін: антропології, мовознавства, політології, юриспруденції, соціології. З українського боку брали участь, наприклад, професори Києво–Могилянської академії Лариса Масенко та Володимир Кулик, з боку європейського — науковці університетів Відня, Лондона, Кембриджа.

Мабуть, у кожного є своя улюблена квітка. Моя улюблена — Квітка Цісик. Проведімо невелике ненаукове дослідження феномену Квітки — знаменитої української співачки в Канаді, яка завтра могла б відзначити свій 57–й день народження.