Тоталітарні джерела психопатії: рецензія на роман Жана-Крістофа Ґранже «Пасажир»

Тоталітарні джерела психопатії: рецензія на роман Жана-Крістофа Ґранже «Пасажир»

У фільмі Террі Ґілліана «12 мавп» (1995) є репліка: «Психіатрія — найновіша релігія». Це доволі точна часова констатація виходу на кіноринок потужного епідемічного тренду: «ігри розуму».

Чи стане Україна «державою-сервісом»: сценарії смутку й надії

Чи стане Україна «державою-сервісом»: сценарії смутку й надії

Найтиражнішими книжками за Радянського Союзу були — окрім, звісно, перевидання Лєніна в асортименті, — брошури з партійно-урядовими рішеннями щодо перспектив розвитку суспільства.

«Росія — океан бруду»: рецензія на книжку Алена Безансона «Свята Русь»

«Росія — океан бруду»: рецензія на книжку Алена Безансона «Свята Русь»

Наталя Яковенко — історик та історіософ, поважну популярність якої (що серед колег, що серед масового читача) можна описати не епітетами, а рейтинговою статистикою. У «Книжці року’2002» її книжка «Паралельний світ» (К.: Критика) здобула Ґран-прі.

Опозиціонер Еней: рецензія на книжку «Енеїда Базилевича»

Опозиціонер Еней: рецензія на книжку «Енеїда Базилевича»

Справжня критика — це не «про що» рецензована книжка, картина, фільм чи вистава. Це про вербальне чи візуальне висловлювання, яке сприяє розумінню світу, мистецького в тому числі.

Казки для дорослих: рецензія на книжку Володимира Колінька «Суспільство нейтральних територій»

Казки для дорослих: рецензія на книжку Володимира Колінька «Суспільство нейтральних територій»

З казок ми починаємо життя, слухаючи на ніч дідуся Панаса. Ними й завершуємо — розказуючи їх онукам. А подорослішавши, читаємо вже не казки, а байки і притчі. Хтось не читає й того — і все життя танцює на граблях.

Інкубатори любові: рецензія на роман Ісабель Альєнде «Японський коханець»

Інкубатори любові: рецензія на роман Ісабель Альєнде «Японський коханець»

Останній, написаний 2015-го, роман Ісабель Альєнде «Японський коханець» (Л.: Видавництво Анетти Антоненко), — родинна сага у найточнішому значенні цього терміну.

Страх щастя: рецензія на збірку новел Ісабель Альєнде «Оповідки Еви Луни»

Страх щастя: рецензія на збірку новел Ісабель Альєнде «Оповідки Еви Луни»

Перекладачі дарують українському читачеві більше відкриттів, аніж земляки-письменники. Інакше й бути не може: великий літературний світ непомірно більший за локально-вітчизняний.

«Почути Донбас»: рецензія на книжку голландського філософа Сібе Шаапа «Detox»

«Почути Донбас»: рецензія на книжку голландського філософа Сібе Шаапа «Detox»

Книжка «Detox» (К.: Бланк-Прес) — зразкове влучання у мішень читацьких очікувань. В інформаційному просторі — пересит бюрократичної пропаганди і політичного популізму.

«Велика й могутня» брехня: рецензія на «Кремлівський плагіат: від «шапки Мономаха» до кепки Ілліча»

«Велика й могутня» брехня: рецензія на «Кремлівський плагіат: від «шапки Мономаха» до кепки Ілліча»

Назагал у книжці Володимира Селезньова «Кремлівський плагіат: від «шапки Мономаха» до кепки Ілліча» (Тернопіль: Мандрівець) не міститься якихось відкриттів — переважна більшість наведених фактів так чи так уже виникала на інформаційній поверхні.

Що читає Президент: рецензія на «Короткий курс історії України» Олександра Палія

Що читає Президент: рецензія на «Короткий курс історії України» Олександра Палія

Усі «короткі курси» належать до міфології: спрощення заради віри. У цьому смислі Євангелії — перші зразки жанру. Причому технічний сенс «коротких курсів» полягає не так у наверненні-вербуванні, як у руйнації попередньо усталеної ідеології.