Передолімпійський фініш

Передолімпійський фініш

Змагання в Антхольці для елітних «стріляючих лижників» були останнім стартом, на якому можна випробувати сили напередодні Олімпійських ігор. Пропустивши етап у німецькому Обергофі, українці приїхали на північ Італії найсильнішим складом — і здобули тут першу медаль у сезоні. Окрім четвергового «золота» Сергія Седнєва в індивідуальній гонці, наші біатлоністи також потішили кількома потрапляннями у десятку найкращих.

У кожного — своя мета

У кожного — своя мета

Далеко не всі спортсмени, приїжджаючи на міжнародні змагання, прагнуть зійти на п’єдестал пошани. Особливо в такому суб’єктивному для оцінювання виді спорту, як фігурне катання. Серед восьми українців, які минулого тижня виступали на континентальному форумі в Таллінні, лише Тетяна Волосожар і Станіслав Морозов мали шанси потрапити до числа призерів, але в змаганні спортивних пар знову виявилися четвертими.

Гідно, але невтішно

Гідно, але невтішно

У багатьох матчах українських команд з ігрових видів спорту нашим бракує зовсім трохи, аби здолати по–справжньому сильного суперника. У таких випадках часто, навіть попри поразку чи нічию, ми роздаємо своїм гравцям компліменти. Але ж головне в спорті, як відомо, — результат на табло. І дуже хочеться, щоб в українських уболівальників було якомога більше приводів пишатися великими успіхами.

Бувай, Австраліє

Бувай, Австраліє

Зможе чи не зможе? Вболіваючи за останнього представника України на відкритому чемпіонаті Австралії, наші шанувальники тенісу міркували, чи здатна Олена Бондаренко повторити, а то й перевершити досягнення своєї сестри на турнірах «Великого шолома». Нагадаємо, Катя в Нью–Йорку першою з наших дівчат вийшла до чвертьфіналу «Ю–Ес оупен». Надії на аналогічний успіх Олени в Мельбурні мали під собою підстави: тижнем раніше вона вже перемагала китаянку Джи Женг у двох сетах.

Тренувальна поразка

Тренувальна поразка

На відміну від своїх «старших братів», наша національна команда з міні–футболу завжди ходить серед претендентів на призові місця світових і континентальних турнірів. Упродовж багатьох років Геннадію Лисенчукові, головному тренеру ще з 1994 року, вдається втримувати боєздатність збірної на високому рівні — благо, є пристойний чемпіонат країни, та й на допомогу кількох легіонерів можна розраховувати.

ХРОНІКА

ХРОНІКА

    Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/clients/umoloda/inc/templates/news2.inc on line 44

Всі статті рубрики